12 березня 2024 рокусправа № 380/25056/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ у Івано-Франківській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач-2), з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 913060826504 від 14.08.2023 року про відмову ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 02.07.1990 року по 31.07.2023 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 09.08.2023 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 09.08.2023 року № 252-13-01- 10-00-11 та від 09.08.2023 року № 253-13-01-10-00-11.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 09.08.2023 звернулась із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ у Львівській області передало її заяву для розгляду ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, котре прийняло рішення № 913060826504 від 14.08.2023 про відмову заявниці у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішення обґрунтовано тим, що в заявниці відсутній відповідний стаж державної служби, з огляду на те, що посадові особи контролюючих органів не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Позивачка не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Зазначає, що згідно із записами її трудової книжки: з 02.07.1990 - 31.07.2023 проходила службу в органах державної податкової служби (33 роки 00 місяців 29 днів). Позивачка вказує, що її стаж державної служби становить 33 роки 00 місяців 29 днів, страховий - 46 років 05 місяців 03 дні, вона підпадає під умови, визначені пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 33-37), відповідач щодо позову ОСОБА_1 заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїх запереченнях відповідач повідомив, що 09.08.2023 позивачка звернулась до органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідач посилається на норми статті 90 Закону від 10.12.2015 №889-VIII, відповідно до яких пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-ІV. Вказує, на відсутність підстав для зарахування до стажу державної служби періодів роботи позивачки, в яких їй присвоєно спеціальні звання, оскільки у позивачки відсутній стаж державної служби, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу №889-VIII, а на працівників державних органів, яким присвоюються спеціальні звання дія Закону №889-VIII не поширюється.
Відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, позов не визнає, подав відзив на позовну заяву (а.с. 40-48) та просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач зазначає, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідної категорії посад державних службовців. Оскільки, у позивачки немає підстав для зарахування до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців періодів роботи в ГУ ДПС у Львівській області (згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 присвоювали спеціальні звання «Інспектор податкової служби 3 рангу, 2 рангу, 1 рангу»), у позивачки відсутнє право на перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця. Просить відмовити в задоволенні позову.
Суд дослідив заяви по суті справи, долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи:
ОСОБА_1 є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 02.07.1990 по 31.07.2023 працювала на різних посадах в органах державної податкової служби (державного податкового інспектора, старшого державного податкового ревізора-інспектора, старшого державного податкового інспектора головного, державного податкового інспектора). За цей період ОСОБА_1 :
- 01.11.1992 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби ІІІ рангу»;
- 07.07.1993 присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової служби III рангу»;
- 17.05.1994 прийняла присягу державного службовця;
- 27.01.1997 присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової служби II рангу»;
- 12.06.2012 присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової служби І рангу»;
- 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання посадової особи органів доходів і зборів «Інспектора податкової та митної справи І рангу»;
- 12.09.2019 присвоєно 7 ранг державного службовця;
- 12.09.2022 присвоєно 6 ранг державного службовця (а.с. 10-17).
Головне управління Державної податкової служби у Львівській області видало ОСОБА_1 довідку від 09.08.2023 № 252-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), від 09.08.2023 № 253-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (а.с. 19-20).
09.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до органу ПФУ у Львівській області із заявою №3836 про перерахунок пенсії, просила перевести її на пенсію за Законом України «Про державну службу». До заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 09.08.2023 № 252-13-01-10-00-11, від 09.08.2023 № 253-13-01-10-00-11.
14.08.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.08.2023 прийняло рішення № 913060826504, відповідно до котрого відмовило позивачці в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Це рішення мотивоване тим, що відповідно до записів трудової книжки заявниці присвоювали спеціальні звання «Інспектор податкової служби 3 рангу, 2 рангу, 1 рангу», відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, тому періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідної категорії посад державних службовців (а.с.18).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон №889 набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців.
Разом з тим, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено переживаючу дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889-VIII) певного стажу держслужби (10 років для осіб, що станом на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Призначення пенсій державним службовцям урегульовано Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі - Порядок №622). Відповідно до норм цього Порядку:
4. Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
5. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Стаття 2 цього Закону визначає структуру заробітної плати, до якої входять: - основна заробітна плата (встановлюється у вигляді посадових окладів для службовців); - додаткова заробітна плата (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій); - інші заохочувальні та компенсаційні виплати (до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми). Відповідно до статті 33 Закону №3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Закону №1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до статті 341 Податкового кодексу України (далі - ПК України) служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Пунктом 342.4 статті 342 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями (пункт 342.4.).
Згідно з приписами пункту 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про такі спірні правовідносини:
ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Станом на цю дату орган ПФУ визначив ОСОБА_1 стаж державної служби 33 роки 00 місяці 29 днів, страховий стаж - 46 років 05 місяців 03 дні.
09.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про переведення її з пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV на пенсію державного службовця на підставі Закону №3723-ХІІ. Для обчислення розміру пенсії державного службовця Головне управління Державної податкової служби у Львівській області видало заявниці довідки від 09.08.2023 № 252-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), від 09.08.2023 № 253-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (а.с. 19-20).
Орган ПФУ відмовив у задоволенні заяви від 09.08.2023 з мотивів, що відповідно до записів трудової книжки заявниці присвоювали спеціальні звання «Інспектор податкової служби 3 рангу, 2 рангу, 1 рангу», відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби.
Отже, спірним у цій справі є правомірність висновку органу ПФУ щодо неможливості зміни виду (призначення) пенсії заявнику, який отримує пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV, на пенсію на підставі Закону України «Про державну службу».
Оцінюючи аргументи відповідача суд керується такими мотивами:
Закон № 889-VIII, котрий набрав чинності 01.05.2016, визначає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд в постанові від 29.04.2020 у справі №539/1855/17 вказав таке: «Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року (справа № 21-275а13) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Посилання на розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» як на підставу для відмови у зарахуванні до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, не заслуговують на увагу, оскільки зазначений акт виданий для врегулювання правового статусу працівників цих органів, що не мають спеціальних звань, та не змінює правового статусу посадових осіб податкових органів, які такі звання мають».
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця. Враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Закарпатській області безпідставно не зарахувало до стажу державної служби період роботи позивачки в органах державної податкової служби, за які позивачці присвоєно спеціальні звання.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 безперервно з 02.07.1990 по 31.07.2023 (33 роки 00 місяців 29 днів) працювала на відповідних посадах державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора органів державної податкової служби. За період роботи в органах державної податкової служби ОСОБА_1 присвоєно спеціальні звання: «Інспектор податкової служби III рангу», «Інспектор податкової служби II рангу», «Інспектор податкової служби І рангу». Станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889) стаж служби позивачки в органах державної податкової служби становив понад 20 років (25 років 9 місяців 29 днів), а вона продовжувала проходити державну службу. Отже, ОСОБА_1 на підставі як пункту 10, так і пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами). Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що рішення № 913060826504 від 14.08.2023 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 09.08.2023 є необґрунтованим, таке слід скасувати як протиправне.
Статтею 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено, що пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.09.2016 № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права. З урахуванням наведених норм пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» підлягає призначенню позивачці з дати звернення про призначення пенсії, тобто з 09.08.2023.
З метою ефективного захисту порушених прав позивачки відповідача слід зобов'язати перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ з 09.08.2023 (з дати подання заяви про переведення на інший вид пенсії), врахувавши при обчисленні розміру пенсії додані до заяви відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця Головного управління ДПС у Львівській області від 09.08.2023 № 252-13-01-10-00-11, від 09.08.2023 № 253-13-01-10-00-11, як це передбачають норми пп. 4, 5 Порядку № 622.
Доводи відповідача щодо відмови в задоволенні позову в частині про врахування довідок про заробітну плату обґрунтовано тим, що така вимога є похідною та повинна вирішуватися після вирішення питання про наявність відповідного права на перехід з пенсії за віком згідно Закону №1058 на пенсію за віком згідно Закону №889, тому заявлена передчасно. Суд відхиляє такі доводи з огляду на такі мотиви:
по-перше, багаторічний досвід головуючого судді по розгляду аналогічних спорів свідчить про те, що усі позивачі, яким відмовлено в задоволенні вимог щодо врахування відомостей довідок про заробітну плату при призначенні пенсії державного службовця з мотивів передчасності таких вимог в межах кількох місяців знову звертаються до суду з позовом щодо перерахунку розміру їх пенсії з урахуванням згаданих довідок, оскільки органи ПФУ сформували стійку адміністративну практику щодо обчислення розміру таких пенсій в заниженому розмірі; при цьому центральним аргументом ПФУ в кожній такій «другій» справі є те, що суд в рішенні по «першій» справі не зобов'язав ПФУ враховувати відомості про заробітну плату, що вказана в довідках, доданих до заяви про призначення пенсії на підставі ст. 37 Закону №3723 з урахуванням пп. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII. Іншими словами, адміністративна практика ПФУ в спірних правовідносинах зводиться до такого:
1) не зарахувати особі стаж роботи в митних, податкових органах, органах місцевого самоврядування до стажу державної служби та відмовити в призначенні пенсії на підставі ст.37 Закону №3723. При цьому висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 46 Закону №889-VIII та Порядку № 283 при обчисленні стажу державної служби починаючи з 2019 року є усталеними, незмінними і відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обов'язковими для всіх органів ПФУ, які їх застосовують у своїй діяльності при розгляді заяви про призначення пенсії, проте органи ПФУ ці висновки на систематичній основі ігнорують, що призводить до надмірного навантаження на судову систему;
2) у «першій» справі органи ПФУ аргументують заперечення щодо задоволення позовних вимог особи про врахування довідок про заробітну плату при обчисленні розміру її пенсії державного службовця «передчасністю» таких вимог;
3) на виконання рішення суду в «першій» справі органи ПФУ обчислюють розмір пенсії в заниженому розмірі, без урахування відомостей про розмір зарплати згідно долучених до заяви про призначення пенсії довідок;
4) в «другій» справі орган ПФУ пояснює суду, що не врахував відомості про зарплату особи з цих довідок, оскільки суд не зобов'язав так вчинити в судовому рішенні в «першій» справі.
Суд переконаний, що адміністративна практика органів ПФУ спочатку затягувати призначення особі пенсії державного службовця з підстав, що суперечать усталеним висновкам Верховного Суду щодо обрання релевантних норм права та їх застосування, а надалі затягувати вирішення питання про правильне обчислення її розміру свідчить про очевидну недобросовісність таких дій, а також застосування маніпулятивних стратегій при розгляді цих спорів судами.
Завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд переконаний, що часткове задоволення позову та врахування наведених аргументів відповідача щодо «передчасності» похідних позовних вимог спричинить неефективність судового захисту порушеного права позивачки на отримання пенсії у встановленому законом розмірі та матиме лише один наслідок - позивачка буде змушена повторно звертатися до суду з позовом щодо розміру її пенсійного забезпечення.
По-друге, суд на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України такі враховує Верховного Суду, викладені в постанові КАС ВС від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21, в якій (1) суд першої інстанції зобов'язав відповідача перевести позивачку на пенсію державного службовця з 11.05.2021 відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 №04.1-26/18/2 та 04.1-26/19/2, із врахуванням проведених виплат; (2) апеляційний суд це рішення скасував та прийняв нове про часткове задоволення позовних вимог, зобов'язав відповідача перевести позивачку з 11.05.2021 на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», а щодо врахування довідок при обчисленні розміру пенсії в позові відмовив:
« 32. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
33. Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 05.05.2021.
34. Вказані висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, виловленими у постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18.
35. З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.»
Позивачка 31.07.2023 звільнена зі служби та 09.08.2023 звернулася до ПФУ про призначення пенсії державного службовця з обчисленням її розміру на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 09.08.2023 року № 252-13-01- 10-00-11 та від 09.08.2023 року № 253-13-01-10-00-11. Отже, відповідач повинен призначити і здійснити нарахування й виплату позивачці пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в цих довідках.
З огляду на викладені мотиви суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивачки та з метою виконання цього рішення суду цей обов'язок слід покласти на територіальний орган ПФУ за місцем проживання заявника, тобто ГУ ПФУ у Львівській області, котре повинно зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи позивачки в органах державної податкової служби з 02.07.1990 по 31.07.2023.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів порівну.
Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -
Адміністративний позов задовільнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 913060826504 від 14.08.2023 про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» відповідно до заяви від 09.08.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 09.08.2023 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 09.08.2023 № 252-13-01-10-00-11 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 09.08.2023 № 253-13-01-10-00-11.
З метою виконання цього рішення суд встановлює такий порядок та спосіб його виконання: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 02.07.1990 по 31.07.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, ідентифікаційний код 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович