про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
11 березня 2024 рокусправа № 380/5031/24
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Органу опіки і піклування в особі Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Органу опіки і піклування в особі Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Франківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки і піклування від 26.02.2024 року № 260001-вих-24322 “Щодо на дання дозволу на укладення правочину” на звернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.01.2024 № З-В-1128/АП-Ф-35 щодо надання дозволу на укладення правочину.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку Згідно з ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пункт 2 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачає, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За усталеною судовою практикою Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Відтак, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, наслідки цих обставин та відносин, що кореспондується із висновками викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі 815/1121/17.
Отже, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Також, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Зокрема, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Франківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки і піклування від 26.02.2024 року № 260001-вих-24322 “Щодо на дання дозволу на укладення правочину” на звернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.01.2024 № З-В-1128/АП-Ф-35
В обґрунтування заявленої вимоги вказує, що « 26» лютого 2024 року у відділі ЦНАП м. Львова позивачці надану відповідь на її звернення від 18.01.2024 року № 3-В-1128/АП-Ф-35 щодо надання дозволу на укладення правочину, а саме на продаж частки позивачки у 2- кімнатній квартирі по АДРЕСА_1 , де зареєстровано 2 малолітніх дітей позивачки ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 і купівлю 4-кімнатної квартири АДРЕСА_2 з укладенням договору купівлі - продажу цієї останньої на ім'я малолітніх дітей позивачки.
Тобто, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення відповідача як суб'єкта як владних повноважень, як приватноправові відносини, оскільки спірні правовідносини виникли щодо майна (квартири), яке на праві приватної власності належить позивачці, та у якій зареєстровані двоє малолітніх дітей.
Отже, незважаючи на те, що предметом спору є рішення Франківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки у піклування від 26.02.2024 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на укладення правочину, суть спірних вимог фактично полягає у реалізації майнових прав на квартиру, хоча спір і пов'язаний з оцінкою повноважень суб'єкта владних повноважень щодо прийняття рішень про надання дозволу на реалізацію такого майна, проте визначальним є існування права власності.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких підстав та з урахуванням того, що спір між сторонами виник не у зв'язку з виконанням або невиконанням суб'єктом владних повноважень публічно владних управлінських функцій та не віднесений до юрисдикції адміністративних судів, суддя висновує про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 6 статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На підставі ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи, що ініційований позивачкою спір щодо скасування рішення щодо надання дозволу на укладення правочину має цивільно-правову природу, суддя висновує, що ця справа підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку, визначеному нормами ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя,
відмовити у відкритті провадження у справі №380/5031/24 за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки і піклування в особі Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп., відповідно до платіжного документа №7865-5878-7988-2772 від 05.03.2024.
Роз'яснити позивачу, що справа підлягає розгляду та вирішенню місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
СуддяГрень Наталія Михайлівна