11 березня 2024 року м. Київ № 640/17898/19
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції про визнання протиправним та скасування рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 заступником Міністра екології та природних ресурсів України" від 23.08.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване рішення про результати перевірки декларації є протиправним та підлягає скасуванню, позаяк відповідачем не було взято до уваги пояснення позивача при винесенні рішення. Також, позивач вказує на порушення відповідачем строків проведення перевірки та прийняття рішення щодо декларації за 2015 рік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 24.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі.
23.10.2019 до суду від Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що повна перевірка декларації позивача відбувалася в межах повноважень, а також у порядку та спосіб визначений чинним законодавством, а під час проведення повної перевірки декларації позивача за 2015 рік було встановлено факти подання позивачем у декларації недостовірних відомостей, наявність яких не спростовується позивачем у позовній заяві, при цьому, що позивач частину з них, не обґрунтовує у позовній заяві. Твердження позивача про протиправність рішення спростовуються із посиланням на відповідні норми матеріального права, а оскаржуване рішення не може бути скасоване, оскільки прийняте без порушення вимог чинного законодавства.
Посилання позивача на п. 6 Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 56 (далі - Порядок № 56) щодо дії Національного агентства під час проведення повної перевірки декларацій є необгрунтованою, оскільки позивач позивається на редакцію Порядку № 56, яка втратила чинність. При цьому, порядком не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та складення і прийняття рішення. не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та складення і прийняття рішення (не встановлено строк для прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, тобто не передбачено, що рішення про результати здійснення повної перевірки декларації повинно бути прийнято Національним агентством протягом 60 або 90 днів з моменту прийняття рішення про проведення перевірки суб'єкта). З огляду на вкрай великий об'єм інформації та документів отриманих Національним агентством під час повної перевірки декларацій позивача, та враховуючи, що позивач надавав пояснення та документи, які обов'язкові для врахування, вбачається, що опрацювання отриманих матеріалів, складання проектів рішень та їх прийняття на засіданні Національного агентства 23.08.2019 здійснювалось протягом розумного строку.
Ухвалою від 21.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 прийнято до провадження дану адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
31.08.2023 до суду від Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції надійшли письмові пояснення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ч. 1 ст. 8, абз. 2 ч. 1 ст. 50 Закону, п. п. 1, абз. 9 п. 2 розділу III Порядку № 56, Національним агентством з питань запобігання корупції було прийняте рішення від 12.03.2019 № 690 «Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
23.08.2019 Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , заступником Міністра екології та природних ресурсів України».
Так, під час проведення повної перевірки декларації позивача за 2015 рік відповідачем було встановлено факти подання у декларації недостовірних відомостей, а саме: 1) у розділі 3 "Об'єкти нерухомості" декларацій за 2015 рік, позивач зазначив відомості про квартиру загальною площею 62,0 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка йому належить на праві власності. Дата набуття - 25.09.2005. Вартість на дату набуття - «Не відомо». Позивач на запит Національного агентства надав копію договору купівлі-продажу квартири від 25.09.2005. Відповідно до умов договору, продаж квартири здійснено за 388850,00 грн. У додаткових поясненнях позивач зазначив, що під час подання декларації за 2015 рік у нього був відсутній договір купівлі-продажу квартири. Запит на пояснення Національного агентства був зареєстрований 27.03.2019 та направлений поштовим зв'язком позивачу. Відповідь на запит позивач підписав 03.04.2019, у Національному агентстві його відповідь зареєстрована 05.04.2019. Таким чином, за 8 календарних днів позивач надав Національному агентству копію договору купівлі-продажу квартири. При цьому, на договорі наявна відмітка реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про реєстрацію права власності на квартиру. Відмітка свідчить про те, що наданий примірник договору належить позивачу. Тож, за висновками відповідача, позивач заповнив декларацію без належної підготовки та не вжив усіх заходів для внесення у декларацію достовірних відомостей; 2) У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2015
позивач не зазначив відомості про нарахування члену сім'ї (дружині) дохід від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у розмірі 11387,52 грн, та від Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій у розмірі 1150,74 гривень. Згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, за 2015 рік члену сім'ї (дружині) нарахований дохід у вигляді: заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи від Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ЄДРПОУ 33945469), у розмірі 1150,74 грн, та соціальної виплати з відповідних бюджетів (ознака доходу «128») від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) у розмірі 11387,52 грн. Окрім зазначених позивачем недостовірних відомостей, які на його думку не відповідають фактичним обставинам справи, Національне агентство встановило також інші недостовірні відомості у декларації позивача за 2015 рік. При цьому, як вказує відповідач, позивач у позовній заяві не оскаржує встановлені у рішенні обставини.
Позивач з даним рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, адже вказане рішення винесено в результаті неповного встановлення відповідачем обставин, з грубим порушенням норм антикорупційного законодавства, які регулюють умови та порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Так, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон - № 1700).
Відповідно до норм ч. ч. 1, 4 ст. 4 Закону № 1700 Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 45 Закону № 1700 особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 50 Закону № 1700 повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених ч. 7 ст. 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
- , ' , . - , ' , , .
У свою чергу, механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. ст. 48 та 50 Закону № 1700-VII, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 56 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб'єкта (суб'єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 56 початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття Рішення про проведення перевірки. Про прийняття Рішення про проведення перевірки Національне агентство письмово повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру не пізніше дня його прийняття.
Згідно з п. 12 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань; 2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
Пунктом 13 розділу ІІІ Порядку № 56 встановлено, що перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках: 1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця; 2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації. У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит). Зупинення перебігу строку повної перевірки декларації можливе в межах строків, визначених абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу.
Тож, з наведеного слідує, що повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки, у разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів, при цьому, завершальною стадією повної перевірки декларації є прийняття НАЗК рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Судом досліджено, що рішення Національного агентства про проведення перевірки декларації позивача за 2015 роки датоване 12.03.2019, при цьому, відповідачем не було прийнято рішення про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подовживши строк перевірки на 30 днів. Однак, по закінченню граничного, в даному випадку 60-денного строку, перевірка відповідачем не була завершена та, відповідно, рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, не було прийняте. Тобто, відповідач повинен був прийняти рішення до 13.05.2019, а у випадку продовження ним строків, що зроблено не було до 10.06.2019.
Тож, судом не встановлено, а відповідачем не доводилось та не наголошувалось, що в межах цієї справи мало місце зупинення перебігу строку призначеної відповідачем повної перевірки декларацій позивача у спірних перевіряємому періоді.
Відповідно до п. 5 розділу III Порядку № 56 повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 2) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; 3) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу.
Згідно п. 1 розділу IV Порядку № 56 за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Отже, проведення перевірки Національним агентством декларацій передбачає встановлену Порядком процедуру, яка визначає чітко визначену послідовність дій, результатом якої є обов'язкове прийняття рішення про проведення перевірки декларацій.
У даному випадку, Національним агентством за спливом визначеного законодавством строку для проведення повної перевірки декларацій 13.05.2019, рішення прийнято не було, натомість, оскаржуване рішення прийнято 23.08.2019. Будь-яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларацій поза межами визначеного Порядком № 56 строку законодавством не передбачено.
У свою чергу, суд вважає помилковою позицію НАЗК про відсутність чітких строків прийняття рішення за результатами повної перевірки декларації та зазначає, що тривале неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки ставить суб'єктів декларування у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений у ст. 8 Конституції України.
Також, поміж іншого, верховенство права закріплює і принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Крім цього, цей принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Тому, доводи Національного агентства щодо необмеження будь-якими строками (або в межах поняття «розумного строку») компетенції на прийняття відповідного рішення щодо повної перевірки декларації, з урахуванням принципу верховенства права, не можуть бути прийняті до уваги. Національне агентство створюється відповідно до Закону № 1700-VII і зобов'язано діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, про що зазначено у ч. 2 ст. 19 Конституції України. Так, проведення перевірки відповідно до ст. ст. 48 та 50 Закону № 1700 визначено Порядком № 56. Згідно з цим порядком Національне агентство у особі відповідних структурних підрозділів за своїми обов'язками, які передбачені Законом № 1700 та Порядком № 56, повинне здійснювати контроль та повну перевірку декларації особи згідно з чітко встановленою правовою процедурою, визначеною у ньому.
Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура повної перевірки декларацій особи Національним агентством встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Визначена цим Порядком № 56 правова процедура проведення повної перевірки декларацій особи встановлює межі вчинення повноважень Національного агентства щодо проведення ним такої перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Отже, позивач, з урахуванням положень Закону № 1700 та Порядку № 56, проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Аналогічні висновки у подібних відносинах, висловлені в постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16495/17 та від 25.07.2019 у справі № 826/13000/18.
Зважаючи на те, що оскаржуване рішення прийнято поза межами законодавчо визначених строків, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено строки проведення перевірки декларацій, передбачені пунктом 12 Порядку № 56.
У свою чергу, таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки, без надання оцінки доводам сторін щодо наявності/відсутності в декларації позивача за 2015 рік зазначення недостовірних даних, позаяк, під час розгляду спору про оскарження індивідуального акта, першочергово судом перевіряється наявність порушеного права, як підстави для наявності права на звернення до суду за захистом та дотримання процедури прийняття такого рішення, вже після чого, суд перевіряє таке рішення на предмет відповідності Конституції України та Законам, іншим нормативно-правовим актам, що регулюють спірні правовідносини.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішень НАЗК, з підстав, наведених вище.
Також, при вирішенні спору, суд керувався правової позицією, висвітленою в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 640/1221/19.
У частині клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі через прийняття Конституційним Судом України 27.10.2020 рішення № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20), у зв'язку з яким, у відповідача не наділено функціями щодо здійснення контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, суд вважає, що останнє є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, позаяк по перше, наразі станом на дату вирішення спору, у відповідача наявні відповідні повноваження у зв'язку з внесенням змін до законодавства, по друге, на момент перевірки та прийняття оскаржуваного рішення, рішення Конституційним Судом України не було прийнято.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з підстав, наведених вище судом.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 768,40 грн.
Також, позивачем заявлено клопотання про стягнення судових витрат на надання правничої допомоги адвоката у розмірі 25000 грн, водночас, наразі судом вказане клопотання не вирішується, як передчасне, через відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем витрат на надання правничої допомоги.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 23.08.2019 Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 заступником Міністра екології та природних ресурсів України".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.