11 березня 2024 року справа №320/47961/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
18.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ДПС у Київській області податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0174772403 від 21.09.2023, відповідно до якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 199689,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 19968,90 грн. Загальна сума грошового зобов'язання склала 219657,90 грн.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначає про необґрунтованість посилань відповідача на віднесення ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту суму податку, яка не була підтверджена зареєстрованими в Єдиному реєстрі податковими накладним чи митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України спростовується витягом в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ № 0638970 від 20.04.2023, яким підтверджується наявність Системі електронного адміністрування ПДВ інформації про наявність електронної митної декларації UA209170/2023/030362 від 19.04.2023, відповідно до якої сплачено 199 689,01 грн., і сума вказаного податку включена до суми ліміту. Позивач вважає, що рішення контролюючого органу є неправомірним та підлягає скасуванню.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/47961/23 передана 22.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 р. адміністративну справу №320/47961/23 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки в даному випадку постачальником товару є компанія - нерезидент (згідно митної декларації), то вказана сума податку на додану вартість згідно Порядку №21 мала бути відображена Позивачем в рядку 13 розділу II «Податковий кредит» податкової декларації. Відповідач зазначає, що відповідальність за повноту та правильність складання податкової звітності покладається на платника податків, та вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 №0174772403 прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області відповідно до вимог чинного законодавства України, а підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив, згідно якої позивач підтримує свої позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідачем складено податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0174772403 від 21.09.2023, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість на суму 199 689,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 19 968,90 грн. Загальна сума грошового зобов'язання склала 219 657,90 грн.
Податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновків акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за травень 2023 року від 20.07.202023 №15456/10-36-24-03/ НОМЕР_1 .
В Акті зазначено наступне:
«В ході здійснення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року від 19.06.2023 № 9145233793 та додатків, що додаються до податкової декларації, які є й невід?ємною частиною, встановлено, що в додатку 1 до податкової декларації включено до складу податкового кредиту суму ПІДВ 199689,01 грн., де відсутня інформація щодо індивідуального податкового номеру постачальника. Дане порушення ФОП ОСОБА_1 призвело до завищення податкового кредиту на суму ПДВ 199 689,01 грн...
Згідно п. 201.10 ст. 201 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов?язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати і в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв??язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Не погоджуючись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України, серед іншого, регламентовано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Між тим статтею 76 ПК України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки.
Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
У відповідності до вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов?язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.
Відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов?язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 201.12 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Судом встановлено, що позивачем здійснено ввезення товарів на митну територію України, що підтверджується електронною митною декларацією форми МД-2 за № 23UA209170030362U0 від 19.04.2023.
Сума податкового зобов?язання з ПДВ, яку було необхідно сплатити за цією декларацією, складає 199 689,01 грн.
Вказана декларація є зареєстрованою, та всю суму ПДВ позивачем сплачено 19.04.2023 під час митного оформлення товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 287 від 19.04.2023.
Відповідно до витягу в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ № 0638970 від 20.04.2023 у платника податків ОСОБА_1 суму податку в розмірі 199 689,01 грн. на підставі документа UA209170/2023/030362 (числові значення номеру митної декларації форми МД-2 № 23UA209170030362U0 від 19.04.2023) включено до суми ліміту з податку на додану вартість.
У зв?язку з цим позивач відніс до складу податкового кредиту податкової декларації за травень 2023 року суму податку на додану вартість в розмірі 199 689,01 грн., сплачену ним 19.04.2023 за податковим зобов?язанням, яке виникло у зв??язку з поданням митної декларації № 23UA209170030362U0 від 19.04.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, вказану суму податку на додану вартість позивачем віднесено до таблиці 2.1 розділу II Додатку 1 до вказаної декларації, та оскільки постачальником товару є компанія - нерезидент LTD JIANGSU NEW ECENG MACHINERY CO то у таблиці 2.1 розділу II Додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року замість індивідуального податкового номеру зазначено показник « 100000000000», який відповідно до усталеної практики зазначається у випадках, коли право на податковий кредит виникає на підставі здійснення операцій з неплатниками податку на додану вартість.
Таким чином, в даному випадку застосовується не пункт 201.10 ст. 201 ПК України, а пункт 201.12 ст. 201 ПІК України, яким передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку, а тому податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0174772403 від 21.09.2023 є протиправним.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2196,58 грн.
Враховуючи наведене, сума у розмірі 2196,58 грн. у вигляді судових витрат щодо сплати судового збору, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача - Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0174772403 від 21.09.2023, відповідно до якого Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 199689,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 19968,90 грн.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2196,58 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.