11 березня 2024 року № 320/3337/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, з 01 березня 2022 року збільшення розміру пенсії на 25 відсотків, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, із урахуванням проведеної у 2022 році індексації пенсії на визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а також щодо обмеження обрахованої йому пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01 березня 2022 року без обмеження максимального розміру такої пенсії у відповідності до норм Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, із збільшенням розміру пенсії на 25 відсотків, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, з урахуванням проведеної у 2022 році індексації пенсії на визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, із виплатою недоплаченої частини пенсії з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо ненарахування позивачу в повному розмірі з 01 березня 2023 року підвищення до пенсії для забезпечення її індексації, передбаченого статтею 64 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, нарахованого у відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, із урахуванням встановленого коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, обмеженні розрахунку такого підвищення сумою в 1500 грн. та невиплати зазначеного підвищення через обмеження обрахованої йому пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01 березня 2023 року без обмеження максимального розміру такої пенсії у відповідності до норм Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, із збільшенням розміру пенсії на підвищення для забезпечення її індексації в повному розмірі, нараховане у відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, із урахуванням встановленого коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, без обмеження такого підвищення сумою в 1500 грн. із виплатою недоплаченої частини пенсії з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплаті позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, з 01 березня 2023 року збільшення розміру пенсії на 25 відсотків, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, із урахуванням проведеної у 2022 році індексації пенсії на визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та проведеної у 2023 році індексації пенсії на визначений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а також щодо обмеження обрахованої йому пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01 березня 2023 року без обмеження максимального розміру такої пенсії у відповідності до норм Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, із збільшенням розміру пенсії на 25 відсотків, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, з урахуванням проведеної у 2022 році індексації пенсії на визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та проведеної у 2023 році індексації пенсії на визначений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, із виплатою недоплаченої частини пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він вважає дії Головного управління в питанні невиплати йому з березня 2023 року нарахованого підвищення до пенсії для забезпечення її індексації, передбаченого пунктом 2 Постанови № 168, в повному розмірі із урахуванням встановленого коефіцієнта збільшення, в питанні нарахування і виплати йому з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, як особі з інвалідністю внаслідок війни 11 групи, без урахування проведеної в 2022 році та 2023 році, відповідно, індексації пенсії на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення, а також в питанні обмеження призначеної йому пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є неправомірними і такими, що порушують його права.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/3337/24 передана 29.01.2024 до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/3337/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України, звільнений у 2016 році з військової служби в запас, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсійне забезпечення на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, у березні 2023 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", призначена йому пенсія повинна була бути йому підвищеною Головним управлінням, із застосуванням визначеного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
При цьому, як свідчать дані особистого кабінету на офіційному Веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, таке підвищення йому було нараховане, проте обмежене до виплати та фактично не виплачується (згідно даних з пенсійної справи, зазначених в особистому кабінеті на офіційному Веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України щодо складових моєї пенсійної виплати, загальний підсумок нарахованої йому пенсії (з надбавками) складає - 29380,14 грн., проте до виплати зараховано - 20930,00 грн., що на теперішній час становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Про відсутність виплати йому вказаного підвищення позивач дізнався після 06 березня 2023 року, коли впевнився у фактичному зарахуванні йому 05 березня 2023 року пенсійної виплати за березень місяць 2023 року на особистий картковий рахунок у банківській установі та зміг порівняти ї розмір з розміром аналогічної пенсійної виплати за лютий 2023 року (копії електронних квитанцій про зарахування пенсійної виплати за лютий 2023 року та березень 2023 року на особистий картковий рахунок додається).
Також, згідно даних з пенсійної справи, зазначених в особистому кабінеті на офіційному Веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України щодо складових пенсійної виплати позивача, індексація базового ОСНП у 2023 році розрахована в наступному розмірі: 26992,94 грн. х 0,197, тобто повинна складати - 5317,61 грн.
Проте, вказане підвищення до пенсії нараховане позивачу з березня 2023 року з обмеженням у розмірі 1500 грн., тобто різниця становить 3817,61 грн.
Позивач вважає, що дії Головного управління в питанні ненарахування та невиплати йому з березня 2023 року нарахованого підвищення до пенсії, передбаченого пунктом 2 Постанови № 168, в повному розмірі із урахуванням встановленого коефіцієнту збільшення, а також загальне обмеження призначеної йому пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є неправомірними і такими, що порушують його права.
Також позивач зазначає, що Головне управління, як відповідач у справі, додатково до зазначеного вище, проігнорувало чинні на час виникнення спірних правовідносин положення Постанови № 1381 та неправомірно нарахувало і виплачувало йому щомісяця збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи:
з 01 березня 2022 року - без урахування проведеної в 2022 році індексації пенсії на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення в 1,14;
з 01 березня 2023 року - без урахування проведеної в 2022 році та 2023 році індексації пенсії на визначені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти збільшення в 1,14 та 1,97, відповідно.
3 наведених вище підстав позивач вважає, що дії Головного управління в питанні невиплати йому з березня 2023 року нарахованого підвищення до пенсії для забезпечення її індексації, передбаченого пунктом 2 Постанови № 168, в повному розмірі із урахуванням встановленого коефіцієнта збільшення, в питанні нарахування і виплати йому з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, як особі з інвалідністю внаслідок війни 11 групи, без урахування проведеної в 2022 році та 2023 році, відповідно, індексації пенсії на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення, а також в питанні обмеження призначеної йому пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є неправомірними і такими, що порушують його права, у зв'язку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислуги років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави щодо тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно частини 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 №103 (далі - Постанова №103) встановлено перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Постанова №988), яка набрала чинності 02 листопада 2015 року та якою затверджені схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка Постановою №103 викладена в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Відтак, з 19.11.2019 з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналіз наведених норм вказує на те, що підставою для призначення, перерахунку пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду в установленому порядку, за результатом розгляду яких пенсійний орган приймає відповідне рішення.
У ході розгляду справи судом не встановлено факту звернення позивача до органу Пенсійного фонду України щодо невиплаті йому з березня 2023 року нарахованого підвищення до пенсії для забезпечення її індексації, передбаченого пунктом 2 Постанови № 168, в повному розмірі із урахуванням встановленого коефіцієнта збільшення, в питанні нарахування і виплати йому з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, як особі з інвалідністю внаслідок війни 11 групи, без урахування проведеної в 2022 році та 2023 році, відповідно, індексації пенсії на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення, а також в питанні обмеження призначеної йому пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Порядку № 45 чи будь-які інші докази того, що останній усно звертався до відповідача та надавав під час усного звернення будь-які документи посадовим особам органу пенсійного фонду.
Таким чином, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, а відтак територіальний орган Пенсійного фонду України не приймав рішення про відмову в перерахунку позивачу пенсії.
Суд звертає увагу, що усні звернення та консультації з працівниками відповідача без подання відповідної заяви про призначення чи перерахунок пенсії не створюють обов'язку у відповідача щодо її призначення чи перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2020 у справі №636/863/17, від 22.08.2018 у справі №546/222/17, від 12.09.2019 у справі №158/1226/16-а.
Згідно із ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому позов до задоволення не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, як інвалід ІІ групи.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У адміністративному позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.