11 березня 2024 року м. Київ № 320/44032/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
29 листопада 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач/ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з розрахунку 88% грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 грн, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії і раніше виплачених сум, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023, позовну заяву №320/44032/23 розподілено судді Жуковій Є.О.
01 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 05.07.2000 отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01.03.2003 розмір пенсії обраховується із розрахунку 88% суми грошового забезпечення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 по справі №320/8499/23 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 виплачувати до розміру його пенсії, визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щомісячну доплату в сумі 2000 грн, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві починаючи з 1 липня 2021 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з у рахуванням фактично виплачених сум. На виконання вказаного рішення відповідач з 01.07.2021 нарахував щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн та встановив загальний розмір пенсії у сумі 23791,23грн.
Разом з тим, відповідач безпідставно не виплачує щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн, оскільки після перерахунку з 01.07.2021 загальний розмір пенсії позивача перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність: на 01.07.2021 - 18540 грн; на 01.12.2021 - 19340 грн; на 01.07.2022 - 20270 грн; з 01.12.2022 та на момент звернення - 20930 грн. Крім того, у зв'язку із обмеженням розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, не виплачується індексація відповідно до постанов КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито провадження у справі №320/44032/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 04.12.2023 по справі №320/44032/23 доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 06.12.2023.
Копія позовної заяви з додатками отримана представником ГУ ПФУ в м. Києві безпосередньо в суді, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 11.12.2023.
12 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позов.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав для перерахунку і виплати пенсії позивачу. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
12 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшла копія листування позивача із відповідачем.
22 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшли витребувані судом документи.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 з 05.07.2000 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії, що міститься в матеріалах справи, основний розмір пенсії позивача при призначенні становив 88% грошового забезпечення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №320/8499/23 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 виплачувати до розміру його пенсії, визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щомісячну доплату в сумі 2000 грн, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві починаючи з 1 липня 2021 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з у рахуванням фактично виплачених сум.
11 жовтня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про результати виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №320/8499/23.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 11.10.2023 №34454-33583/Б-02/8-2600/23 позивачу повідомлено, що після виконання вказаного рішення з 01.07.2021 нараховано щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн, проте пенсія виплачується з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії.
18 жовтня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату доплати до його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром в якій просив:
починаючи з 01.07.2021 виплачувати пенсію, обчислену з розрахунку 88% грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 грн, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії і раніше виплачених сум, без обмеження пенсії максимальним розміром
Листом від 08.11.2023 вих.№38169-38546/Б-02/8-2600/23 відповідач відмовив у здійсненні вказаного перерахунку.
Так, ГУ ПФУ в м. Києві з 01.07.2021 здійснило перерахунок пенсії позивача за його пенсійною справою на виконання рішення у справі №320/8499/23 в сумі 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням доплати відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021 у розмірі 2000 грн, розмір пенсії разом з надбавками склав 23971,23 грн.
З вказаного перерахунку судом встановлено, що відповідачем застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, в результаті чого розмір такої склав 18540 грн.
Позивач, вважаючи, дії ГУ ПФУ в м. Києві при перерахунку його пенсії протиправними, звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту другого резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згодом відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Відтак, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
З огляду на вказане, слідує висновок, що протягом 2017-2020 років стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Таким чином, внесені Законом №1774-VІІІ до частини сьомої 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 21.12.2021 №120/3552/21-а, та від 26.01.2022 у справі №569/2950/17.
Щодо доводів пенсійного органу про те, що правомірно здійснено виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону №3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Разом з тим положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20 та від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20, а тому в силу частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин та вірно враховані судом першої інстанції.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.
Суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону №3668-VI, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з розрахунку 88% грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 грн, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії і раніше виплачених сум, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з розрахунку 88% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»», та підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії і раніше виплачених сум, без обмеження пенсії максимальним розміром.
4. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.