про залишення позову без розгляду
05 березня 2024 року Справа № 640/13721/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та нечинним розпорядження,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України, у якому просить суд:
- визнати незаконним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №479-р від 14 червня 2022 щодо обмеження пунктів в'їзду в Україну;
- визнати протиправними дії Державної митної служби України у перешкоджанні в'їзду до України за наслідком прийняття Закону України №7418 від 21.06.2022;
- стягнути з Державної митної служби України сплачені кошти за розмитнення у сумі 3122 США;
- стягнути з Кабінету Міністрів України моральну шкоду за незаконне розпорядження щодо обмеження в'їзду в Україну в сумі 50000 грн.;
- стягнути з ДПСУ моральну шкоду за незаконне перешкоджання у поверненні в Україну в сумі 50000 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну прикордонну службу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 роз'єднано позовні вимоги у справі №640/13721/22 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної митної служби України та Державної прикордонної служби України, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги:
1) за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про:
- визнання незаконним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №479-р від 14 червня 2022 щодо обмеження пунктів в'їзду в Україну;
- стягнення з Кабінету Міністрів України моральної шкоди за незаконне розпорядження щодо обмеження в'їзду в Україну в сумі 50000 грн., залишивши цій справі №640/13721/22;
2) за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Державної прикордонної служби України про:
- визнання протиправними дії Державної митної служби України у перешкоджанні в'їзду до України за наслідком прийняття Закону України №7418 від 21.06.2022;
- стягнення з Державної митної служби України сплачених коштів за розмитнення у сумі 3122 США;
- стягнення з Державної прикордонної служби України моральної шкоди за незаконне перешкоджання у поверненні в Україну в сумі 50000 грн. (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи).
Передано справу до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду для присвоєння виділеному провадженню окремого унікального номеру справи.
У підготовче засідання, призначене на 05.03.2024, з'явися представник відповідача.
Позивач у судове засідання, призначене на 05.03.2024, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
Присутній у судовому засіданні 05.03.2024 представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із зверненням позивачем до суду після втрати чинності спірного розпорядження.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлено статтею 264 КАС України.
Відповідно до частини першої цієї статті такий порядок поширюється на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 264 КАС України визначено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності (частина третя статті 264 КАС України).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 13 березня 2019 року у справі №712/8985/17, дія нормативно-правового акта має вплив на права та обов'язки осіб, на яких поширюється його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа. Суб'єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб'єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.
Дія нормативно-правового акта є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб'єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акта.
Факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акта може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акта.
Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта необхідно брати до уваги таке:
- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;
- дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;
- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);
- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;
- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.
Предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про визнання незаконним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №479-р від 14 червня 2022 року щодо обмеження пунктів в'їзду в Україну.
Спірне розпорядження набрало законної сили 22.06.2022.
Суд звертає увагу на те, що пунктом 4 цього розпорядження передбачено, що це розпорядження набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність одночасно з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування”.
У свою чергу, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування" № 2325-IX був прийнятий 21 червня 2022 року та набрав чинності 01.07.2022.
Таким чином, розпорядження Кабінету Міністрів України №479-р від 14 червня 2022 "Питання переміщення окремих транспортних засобів через митний кордон України" втратило чинність 01.07.2022.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою через систему "Електронний суд" 22.07.2022, тобто вже після втрати чинності розпорядження Кабінету Міністрів України №479-р від 14 червня 2022 "Питання переміщення окремих транспортних засобів через митний кордон України".
Наведене свідчить про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою про оскарження спірного розпорядження, який в силу вимог статті 264 КАС України дорівнює строку чинності нормативно-правового акта, у даному випадку - до 01.07.2022.
Положеннями статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, враховуючи виявлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.
Аналогічний правовий висновок щодо необхідності залишення без розгляду позову про оскарження нормативно-правового акта, поданого до суду після втрати чинності цим актом, викладено Верховним Судом у постанові від 06.03.2024 у справі №640/9673/19.
У судовому засіданні 05.03.2024 були проголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 12.03.2024.
Керуючись статтями 240, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Клопотання представника Кабінету Міністрів України задовольнити.
2. Позов залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дудін С.О.