про прийняття адміністративної справи до провадження та
залишення позовної заяви без руху
11 березня 2024 року м. Київ № 640/7026/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатур , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатур про визнання протиправними та скасування:
- рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021;
- рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.02.2022 №ІІ-002/2022.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 залишено без розгляду позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12.10.2021 №215/2021.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
30.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти адміністративну справу до свого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд зазначає, що адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою, третьою, четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон № 5076-VI).
Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Частинами першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З аналізу статті 122 КАС України вбачається, що законами можуть встановлюватись інші, ніж передбачені КАС України, строки звернення до суду.
Так,Законом № 5076-VI передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів, надаючи альтернативу оскарження - чи до суду, чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд вважає за необхідне зауважити, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №640/3026/19.
Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 у справі справа № 640/17351/19 дійшов таких висновків:
«… 46. Суть приписів частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що передбачає «право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури», розкривається через сполучник «або», надаючи, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19, «альтернативу оскарження» - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду, що і може вважатися досудовим врегулюванням спору.
47. Позивач звернувся до суду про оскарження рішення КДКА, яке було переглянуто ВКДКА в рамках «адміністративної процедури оскарження», передбаченої статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
48. З урахуванням зазначеного, судами не могло бути застосовано до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 122 КАС України.
49. Рішення ВКДКА може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття, що встановлено частиною сьомою статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка є спеціальною нормою стосовно приписів частини четвертої статті 122 КАС України.
50. Таким чином, позивач не був позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА…».
Суд зазначає, що тридцятиденний строк оскарження передбачений спеціальною нормою для даних правовідносин - Законом № 5076-VI. У свою чергу, норми КАС України є загальними в даному випадку.
Крім того, позивач не був позбавлений права на судовий захист, оскільки не розгляд судом його позовних вимог спричинено саме порушенням ним строків звернення до суду: спірне рішення прийнято 12.10.2021, а до суду за захистом своїх прав він звернувся лише 04.05.2022.
У справі «Каменівська проти України» (заява № 18941/04, Рішення від 30 серпня 2006 року) Європейський суд з прав людини вказав, що право на звернення до суду може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
Суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише поважні причини - обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на оскарження спірного рішення від 12.10.2021 №215/2021, звернувшись у тридцятиденний строк до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Із позовом до суду в частині визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 12.10.2021 №215/2021 позивач звернувся 04.05.2022.
Отже, звернувшись до суду з позовною заявою 14.05.2022 в частині заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА №215/2021 від 12.10.2021, позивач пропустив місячний строк звернення до суду, при цьому заява про визнання поважними причин такого пропуску та поновлення строку звернення до суду подана не була.
Суд зазначає, що Шостий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвалу від 19.10.2022, зазначив, що суд першої інстанції зазначив, що позивач просить визнати поважними причини пропуску цього строку і поновити його, посилаючись на відсутність можливості обґрунтувати позов без ознайомлення з повним текстом рішення ВКДКА від 01.02.2022 №11-002/2022. Зазначив, що на засіданні ВКДКА 01.02.2022 оголошено резолютивну частину рішення, а лист ВКДКА від 21.03.2022 № 505, яким надіслано повний текст рішення, позивач отримала 06.04.2022 згідно з розпискою на його копії. Також позивач зазначив, що 07.04.2022 ВКДКА направлено копію рішення на електронну пошту позивача, на підтвердження чого надала скріншот інтерфейсу з її електронної скриньки. Беручи до уваги надані докази, які свідчать про отримання повного тексту рішення ВКДКА 06.04.2022, та враховуючи, що про мотиви і підстави прийняття ВКДКА свого рішення, яким частково змінено рішення КДКА Київської обл., позивач міг дізнатись після отримання його повного тексту, що об'єктивно вплинуло на додержання нею строку звернення до суду, суд визнає поважними причини пропуску цього строку, тому його належить поновити.
Тож, як вбачається з наведеного, питання про дотримання/недотримання позивачем строку на оскарження рішення рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 № 215/2021 судом не вирішувалось.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суд з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021 та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021 та докази поважності причин його пропуску.
4. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
6. У зв'язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв'язку або нарочно у паперовому вигляді.
Суддя Дудін С.О.