ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"12" березня 2024 р. Справа № 300/1673/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови зарахувати до спеціального стажу судді, з якого відраховується процент довічного грошового утримання від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половину терміну навчання за денною формою в Національній юридичній Академії ім. Я. Мудрого м. Харків з 01.09.1988 по 22.06.1993, що становить 2 роки 4 місяці 21 день; календарний період проходження строкової військової служби з 30.06.1978 по 06.05.1980, що становить 1 рік 10 місяців 7 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати до спеціального стажу судді, з якого відраховується процент довічного грошового утримання від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половину терміну навчання за денною формою в Національній юридичній Академії ім. Я. Мудрого м. Харків з 01.09.1988 по 22.06.1993, що становить 2 роки 4 місяці 21 день; календарний період проходження строкової військової служби з 30.06.1978 по 06.05.1980, що становить 1 рік 10 місяців 7 днів, що разом з періодом роботи на посаді судді Косівського районного суду Івано-Франківської області з 04.12.1995 по 20.10.2016, 20 років 10 місяців 18 днів в загальному зарахувати до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді - 25 років 1 місяць 16 днів та провести зарахування цього стажу, нарахування та виплату 60 % довічного грошового утримання від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА в Івано-Франківській області від 03.03.2020 за №165 з 19.02.2020;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 521875 грн завданої шкоди за умисну незаконну бездіяльність відповідача у вигляді недоплаченого грошового утримання за період з 19.02.2020 по квітень 2024 року включно та всі понесені судові витрати.
Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Крім того, частиною 6 статті 161 вказаного Кодексу визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
У цій категорії справ відповідно до частини 2 статті 122 КАС України визначено строк в шість місяців достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Перевіряючи позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам КАС України, судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений КАС України строк звернення до суду та, всупереч вимогам частини 6 статті 161 КАС України, не надано обґрунтованої заяви про поновлення цього строку і доказів поважності причин його пропуску.
Аналізуючи обставину належного виконання позивачем обов'язку щодо реалізації права на своєчасне звернення до суду, слід керуватися тим, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Йому недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення своїх прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення процесуальним законом строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суддя зазначає, що позивач, зважаючи на адміністративний позов та додані до нього докази, повинен був дізнатись про порушене право на належний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту отримання такої виплати у зменшеному відсотковому розмірі після перерахунку пенсії на виконання, зокрема, рішення Івано-Франкіського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 та ухвали Восьмого аеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №300/3063/20 у 2021 році та в подальшому при отриманні щомісячних виплат грошового утримання, про що позивач і вказує у позовній заяві та що вбачається з листа відповідача від 30.03.2021 №1982-2097/ц.
Факт отримання листа відповідача від 14.02.2024, у відповідь на його заяву від 03.01.2024, не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Разом з тим, із позовною заявою до суду позивач звернувся 08.03.2024.
Отже, позов подано поза межами шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
У позовній заяві позивачем не наведено жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати своє право на звернення до суду. Будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку ОСОБА_1 також не подав.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та докази поважності причин такого пропуску.
Окрім цього, в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта позивача, як документа, що підтверджує наявність у позивача процесуальної правосуб'єктності, та копія довідки про присвоєння позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом із доказами поважності причин його пропуску та належним чином засвідчених копій паспорта та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Відповідно до положень статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Гомельчук С.В.