ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" березня 2024 р. справа № 300/167/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Космірак Н.М.,
представника позивача - Маланюка О.Я.,
представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - Гавадзина М.В.,
представника Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області - Гамуляк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, -
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 279050,00 грн. та пені в сумі 424311,41 грн.
У відзиві на позов Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області зазначає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
В судовому засіданні представник Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області та представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області стверджують про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду. Зазначають, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі №809/1369/17 набрало законної сили 01.10.2019, а до суду позивач звернувся більше ніж через рік, пропустивши без поважних причин визначений статтею 122 КАС України строк звернення до суду.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 не пропущено строк звернення до суду із цим позовом, оскільки позивач звернувся до суду після отримання відповіді контролюючого органу від 20.10.2020 в межах визначеного статтею 122 КАС України строку звернення до суду. Стверджує, що позивач неодноразово звертався до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо виконання рішення суду, однак відповідей не отримав. Також 23.12.2019 з відділу примусового виконання рішень повернуто виконавчий лист в справі №809/1369/17 та зазначено про відсутність у державного виконавця достатніх та законних підстав для відкриття виконавчого провадження. Позивач звертався до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду в справі №809/1369/17, однак суд ухвалою від 23.04.2020 відмовив в задоволенні такої заяви. 22.06.2020 позивач звернувся до Бізнес-омбудсмена із скаргою у зв'язку із невиконанням рішенням суду. 20.10.2020 Бізнес-омбудсмен прийняв рішення, в якому рекомендував звернутися до суду. 02.11.2020 позивачем отримано лист від Державної податкової служби України, в якому зазначено, що механізму здійснення процедур щодо відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, чинними нормативно-правовими актами на теперішній час не передбачено. Крім того, на час спірних правовідносин існувала судова практика щодо строків звернення до суду протягом 1095 днів, як передбачено ПК України.
Розглянувши питання дотримання строку звернення до суду із цим позовом, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області суд виходить з наступного.
Згідно частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відповідності до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 в адміністративній справі №809/1369/17, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щодо неподання до органу державного казначейства висновку про суми відшкодування податку на додану вартість на користь ФОП ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління ДФС в Івано-Франківській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за поданими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2007 року - 116 446,00 грн.; за січень 2008 року - 84 988,00 грн.; за лютий 2008 року - 32 579,00 грн.; за травень 2008 року - 10 903,00 грн.; за червень 2008 року - 16 970,00 грн.; за жовтень 2008 року - 17 164,00 грн., що в загальному розмірі становить 279 050,00 грн., на користь ФОП ОСОБА_1 . Вказане рішення суду набрало законної сили 01.10.2019.
Із матеріалів справи слідує, що позивач звертався до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області із заявами від 15.10.2019, від 16.01.2020, від 05.03.2020 про виконання рішення суду в справі №809/1369/17.
23.12.2019 державним виконавцем повернуто виконавчий лист №809/1369/17 без прийняття до виконання, що підтверджується повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Ухвалою суду від 23.04.2020 в справі №809/1369/17 в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.
Позивач звертався із скаргою до бізнес-омбудсмена щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, а саме щодо невиконання рішення суду в справі №809/1369/17. Рішенням бізнес-омбудсмена від 20.10.2020 рекомендовано ФОП ОСОБА_1 , зокрема, звернутися до суду за захистом своїх прав.
02.11.2020 Державною податковою службою України розглянуто звернення Ради бізнес-омбудсмена на яку надано відповідь, зокрема, й позивачу.
До Івано-Франківського окружного адміністративного суду із цим позовом позивач звернувся 20.01.2021. Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із вимогами ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, Європейська Конвенція “Про захист прав людини і основоположних свобод” (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції, наголошує, що застосування строків звернення до суду має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти росії").
Разом з цим, у рішенні по справі “Іліан проти Туреччини” ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на всі обставини справи.
Суд зауважує, що позивач своєчасно скористався правом на отримання бюджетного відшкодування. Проте, через триваючий характер дій контролюючого органу щодо невідшкодування податку на додану вартість та законодавчі зміни процедури бюджетного відшкодування ПДВ, таке відшкодування так і не відбулось.
З огляду на те, що позивач із дати набрання 01.10.2019 законної сили рішення суду в справі 809/1369/17 вчиняв дії, спрямовані на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а про те, що контролюючий орган не вчинятиме дій, націлених на таке відшкодування дізнався з відповіді контролюючого органу від 02.11.2020 за результатами розгляду звернення Ради бізнес-омбудсмена, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом поважними.
Також суд враховує, що зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Розглянувши питання дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом та матеріали справи, суд дійшов висновку про підставність і обґрунтованість доводів представника позивача та наявність підстав для поновлення пропущеного ФОП ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом.
Керуючись статтями 121, 122, 240, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду в справі №300/167/21.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Ухвала складена в повному обсязі 12.03.2024.