11 березня 2024 року Справа № 280/10835/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 420983368), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 1), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.01.2023 №930060180790 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.12.2023 № 930060180790 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 12 розділу XI Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889- VIII ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити з 25.01.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 12 розділу XI Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889- VIII в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, визначеної в довідках від 24.01.2023 № 2600-0602-8/12858 про складові заробітної плати призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 24.01.2023 № 2600-0602-8/12858 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Двічі зверталась за призначенням пенсії відповідно до пункту 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII проте, рішенням відповідача 1 від 31.01.2023 №930060180790 та рішенням відповідача 2 від 19.12.2023 № 930060180790 їй було відмовлено у призначені пенсії відповідно до пункту 12 розділу XI Закону України «Про державну службу». Позивач вказує, що оскільки умови набуття права на пенсію за віком відповідно до Пункту 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII стосовно віку та спеціального стажу позивач виконала в повному обсязі, то на день звернення за переведенням на даний вид пенсії вона таке право мала, а тому рішення відповідачів є безпідставними та протиправними. З урахуванням вищезазначеного просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді від 28.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
16.01.2024 до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відсутні законні підстави для переведення Позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі її заяви від 18.12.2023. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.12.2023 №930060180790 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» є законним та обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
16.02.2024 до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у відповідності до Порядку №22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивача від 18.12.2023 та винесення відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Розглянувши документи позивачки, відповідачем 2 було встановлено, що позивачці з 31.12.2010 призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу". З 04.01.2011 позивачці призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №1058. Законом України "Про державну службу" не передбачено проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати, тому взяти до уваги довідки від 24.01.2023 № 2600-0602-8/12858 про складові заробітної плати призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 24.01.2023 №2600-0602-8/12858 про складові заробітної плати для призначення пенсії, надані позивачкою, у відповідача немає правових підстав. Окрім того, вказує, що відповідно до п.13 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що, якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. У зв'язку з викладеним перевести позивачку на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723 за матеріалами пенсійної справи на дату звернення немає можливості, оскільки до заяви не було долучено документів про заробітну плату, з якої було розраховано пенсію позивачці у 2010 році. З огляду на викладене відповідачем 2 було винесене рішення від 19.12.2023 №930060180790 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачки у відповідності до норм Закону України «Про державну службу». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.03.2023 відмовлено Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25.01.2023 позивач звернулась за призначенням (переведенням) їй пенсії за віком відповідно пункту 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
За результатом розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення від від 31.01.2023 №930060180790 про відмову в перерахунку пенсії. Вказане рішення мотивоване тим, що позивач вже отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
18.12.2023 позивач повторно звернулась з заявою про призначення (перевдення) їй пенсії за віком відповідно до пункту 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, рішенням якого від 19.12.2023 № 930060180790 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії оскільки, Законом №889 не передбачено проведення перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо відмови призначення пенсії відповідно Закону України «Про державну службу», позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності 01 травня 2016 року.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Починаючи з 28 грудня 1993 року (дати набрання чинності Законом України № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року) і до 01 травня 2016 року (дати набрання чинності Закону № 889-VІІІ), визначення загальних засад діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулювалось Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.
Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VІІІ.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктом 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Суд зазначає, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25 березня 2016 року, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).
Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи встановлено, що наявність стажу державної служби станом на 01.05.2016 більше ніж 20 років відповідачем 2 під сумнів не береться, а відповідачем 1 в листі від 24.02.2023 визнається.
Водночас, стаж державної служби позивача більше 20 років станом на 01.05.2016 підтверджується як її трудовою книжкою та довідкою відповідача 1 (працівником якого була позивач) від 24.01.2023 № 2600-0602-8/12858 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби.
Страховий стаж позивача в розмірі 46 років, 4 місяці, 23 дні підтверджується розпорядженням про призначення пенсії за віком.
Отже, наявний у позивача стаж державної служби 20 років на 01.05.2016 року, її вік на момент звернення до відповідачів (підтверджується паспортом і складав повний 61 рік), страховий стаж, який складає 46 років, 4 місяці, 23 дні, і всі зазначені обставини не є спірними.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 цього Закону і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Як зазначено вище, для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, з урахуванням вищевказаного, на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ позивач мав не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене рішення відповідачів не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим суд доходить висновку про необхідність їх визнання протиправними та скасування.
Щодо врахування довідок про складові заробітної плати виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.01.2023 № 2600-0602-8/12858 та від 24.01.2023 № 2600-0602-8/12858, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 (далі - Порядок № 622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 5 Порядку № 622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, яка подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Таким чином, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України № 889-VІІІ, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.
Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (далі Постанова № 1-3), зокрема:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, здійснюючи переведення позивача з одного виду пенсії на інший відповідач повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довели правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 420983368), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.01.2023 №930060180790 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.12.2023 № 930060180790 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, визначеної в довідках від 24.01.2023 № 2600-0602-8/12858 про складові заробітної плати призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 24.01.2023 № 2600-0602 8/12858 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, з 25.01.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 429,44 грн. (чотириста двадцять дев'ять грн. 44 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 429,44 грн. (чотириста двадцять дев'ять грн. 44 коп.).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.03.2024.
Суддя А.В. Сіпака