Справа № 11-кп/824/1844/2024 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
14 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2023 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №42020100000000327, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2023 року клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_10 , клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 задоволено, кримінальне провадження №42020100000000327 від 10.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що безпосереднє вручення слідчим стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування відбулося 17.03.2021, про що ними письмово зазначено при отриманні повідомлення про закінчення досудового розслідування відбулося, тобто поза межами строку досудового розслідування; прокурором це не спростовано, і матеріали кримінального провадження даних на підтвердження позиції прокурора не містять.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, прокурор ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2023 року скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального законодавства України; призначити новий розгляд у суді першої інстанції, мотивуючи тим, що в період з 09.03.2021 по 30.03.2021 стороною обвинувачення виконувались вимоги ст. 290 КПК України, і, відповідно, та зазначений проміжок часу до строків досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, не враховується.
На переконання прокурора, обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні прокурором затверджений та вручений підозрюваним 31.03.2021, та 05.04.2021 скерований до суду у межах строку досудового розслідування.
Апелянт стверджує, що стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування 09.03.2021, ознайомлення з матеріалами провадження стороною захисту завершено 30.03.2021, тобто за 7 днів до спливу строку досудового розслідування, відлік яких продовжується з моменту виконання приписів частини 9 статті 290 КПК України, і днем закінчення строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, є 07 квітня 2021 року.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 подала заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2023 року без зміни, мотивуючи тим, що 17.03.2021 стороною обвинувачення повідомлено захиснику ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42020100000000327 від 10.08.2020, в якому вони поставили свої особисті підписи.
Захисник стверджує, що всі дії проводилися поза межами строку досудового розслідування, оскільки доступ до матеріалів кримінального провадження №42020100000000327 від 10.08.2020 надано у період з 17.03.2021 по 30.03.2021, у той час як кінцевою датою строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні - є 16.03.2021.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, захисників і обвинувачених, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши їх доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК України).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин, а суд в межах визначених повноважень здійснює відповідний контроль за дотриманням цих строків.
Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК України було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК України, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
В інтерпретації ж до чинного КПК України цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК України починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною 5 ст. 219 КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК України). Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
Частина 4 статті 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до статті 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду. Тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).
У вказаному кримінальному провадженні судом першої інстанції встановлено, що 16.12.2020 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України; 11.02.2021 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 від 08.02.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 16.03.2021.
16.03.2021 є закінченням строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020100000000327 від 10.08.2020.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, не відноситься до тяжких чи особливо тяжких злочинів.
09.03.2021 прокурором у кримінальному провадженні №42020100000000327 надано доручення слідчому першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, повідомити стороні захисту про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.
Того ж дня, слідчим першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, складено відповідне повідомлення.
Як убачається зі змісту листа начальника відділу документального забезпечення ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, від 02.05.2023 станом на 09.03.2021 уповноваженими особами ТУ ДБР у м. Києві не здійснювалася реєстрація кореспонденції у системі електронного документообігу. Вихідні документи відправлялися засобами поштового зв'язку через АТ «Укрпошта», однак підтвердження цього матеріали кримінального провадження не містять.
У суді апеляційної інстанції прокурором не надано беззаперечних доказів того, що стороною обвинувачення направлено стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування 09.03.2021.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що 17.03.2021 стороною обвинувачення повідомлено захиснику ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42020100000000327 від 10.08.2020, тобто поза межами строку досудового розслідування, є обґрунтованими.
Таким чином, доводи прокурора про те, що органом досудового розслідування жодних порушень строків досудового розслідування, зазначених у ст. 219 КПК України, не допущено, - неспроможні, а тому суд першої інстанції правомірно на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 зв'язку з тим, що після повідомлення особам про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2023 рокуєзаконною, обґрунтованою та вмотивованою і відсутні законні підстави для її скасування, а відтак апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2023 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ______________ ______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4