Справа № 534/1221/23 Номер провадження 22-ц/814/1806/24Головуючий у 1-й інстанції Куц Т.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
05 березня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Кузнєцова О.Ю., вирішуючи питання про відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 січня 2024 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини та дружини,
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 за період з квітня 2021 року по лютий 2023 року в сумі 89034,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дружини ОСОБА_2 за період з квітня 2021 року по липень 2022 року в сумі 34639,23 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 2147,20 грн.
Не погодившись з даним рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.
Разом з тим, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки апелянтом не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
За положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року в справі № 640/7310/19 погодилась із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення особи від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов'язані з виконанням особою військових обов'язків та не стосуються його службових обов'язків.
Аналогічним чином Верховним Судом були застосовані положення пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в ухвалах від 26 липня 2023 року у справі № 755/25044/14-ц, від 29 червня 2023 року у справі № 274/1676/22, від 23 січня 2023 року у справі № 761/553/21.
За таких обставин, відсутні передбачені пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки вказана справа не пов'язана із виконанням ОСОБА_1 військових обов'язків та не стосується його службових обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до вимог п.п. 6, п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, апелянту необхідно надати апеляційному суду докази сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн. (2147,20 грн. ? 150%).
Оплата повинна здійснюватися за реквізитами:
Номер рахунку - UA528999980313111206080016719,
Код за ЄДРПОУ 37959255,
Отримувач -ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206, відомча ознака 80.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 січня 2024 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.Ю. Кузнєцова