Житомирський апеляційний суд
Справа №296/700/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
12 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 02 лютого 2024 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Житомирської обласної прокуратури,
щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 04.01.2024.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, постановити нову якою зобов'язати прокурора Житомирської обласної прокуратури внести відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно з поданою ним заявою від 04.01.2024 р. та направити матеріали для проведення досудового розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому. Зазначає, що 04.01.2024 р. звернувся до Житомирської обласної прокуратури із повідомленням про обставини, які вказують на вчинення прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_8 сукупності злочинів, передбачених ч.3 ст.364 та ст.368-2 КК України. Станом на 23.01.2024 р. доказів, які б свідчили б про внесення слідчим або прокурором в порядку ч.1 ст.214 КПК України відомостей про вчинення кримінального правопорушення зазначеного в його повідомленні від 04.01.2024 р. не надано. Зазначає, що в своїй заяві від 23.01.2024 р. вказав, що працівник прокуратури ОСОБА_8 , будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, маючи прямий умисел на заволодіння квартирою та незаконне збагачення заволоділа житловим приміщенням, чим ЗАТ «Малинбудсервіс» було спричинено істотну шкоду, тобто вчинила сукупність злочинів, передбачених ч.3 ст.364 та ст.368-2 КК України. Однак, слідчий суддя при розгляді скарги не з'ясував обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтовано невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та в мотивувальній частині своєї ухвали не навів мотивів, з яких суд дійшов до такого висновку, а обмежився викладенням вимог ст.216 КПК України, яка встановлює підслідність справ та описом обставин направлення прокурором його скарги до ДБР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить розгляд провадження проводити у його відсутність. Вимоги та доводи апеляційної скарги підтримує.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом вирішення питань, винесених на його розгляд сторонами та віднесених до його повноважень цим Кодексом.
Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею про розгляді скарги ОСОБА_7 дотримано вище зазначених вимог кримінального процесуального Закону.
Як вбачається з матеріалів провадження №296/700/24, ОСОБА_7 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність прокурора Житомирської обласної прокуратури стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно поданої заяви від 04.01.2024р. Згідно змісту цієї скарги, ОСОБА_7 звернувся до Житомирської обласної прокуратури із повідомленням (шляхом направлення електронного звернення на вказану на сайті обласної прокуратури електронну пошту sekretariat@zhit.gp.gov.ua) про обставини, які вказують на вчинення прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_8 сукупності злочинів, передбачених ч.3 ст.364 та ст.368-2 КК України. Однак, станом на 23.01.2024р. доказів, які б свідчили про внесення слідчим або прокурором в порядку ч.1 ст.214 КПК України відомостей про вчинення кримінального правопорушення, зазначеного в повідомленні від 04.01.2024р., скаржнику не надано, а тому просив задовольнити вимоги скарги.
Слідчий суддя, врахувавши зміст скарги ОСОБА_7 , та виходячи з приписів ст.214 КПК України у взаємозв'язку з положеннями ст.216 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення працівниками органів прокуратури, наділені саме слідчий, дізнавач того органу до компетенції якого належить розслідування певної категорії кримінальних правопорушень, в даному випадку слідчі органів державного бюро розслідувань - відмовив у задоволенні скарги.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Отже, предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч.2 ст.214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298.
Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
В свою чергу, в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтовано невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому, зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З оскаржуваної ухвали убачається, що слідчий суддя з'ясував належним чином обставини та мотиви, з яких відповідна посадова особа дійшла висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за зверненням ОСОБА_7 , повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення поданої скарги.
Під час розгляду скарги встановлено, що ОСОБА_7 04.01.2024р. звернувся до Житомирської обласної прокуратури із повідомленням (шляхом направлення електронного звернення на вказану на сайті обласної прокуратури електронну пошту sekretariat@zhit.gp.gov.ua) про обставини вчинення прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_8 сукупності злочинів, передбачених ч.3 ст.364 та ст.368-2 КК України.
З листа Житомирської обласної прокуратури від 05.01.2024р. № 31-16вих-24 вбачається, що звернення ОСОБА_7 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому.
Отже, встановлено, що вказану заяву ОСОБА_7 , Житомирською обласною прокуратурою було направлено до Державного бюро розслідувань для прийняття відповідного рішення згідно вимог чинного законодавства.
Статтею 216 КПК визначена підслідність органам досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Таким чином, направлення заяви до відповідних органів для прийняття відповідного рішення уповноваженою особою, не суперечить положенням ст.ст.214, 216 КПК.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що факту бездіяльності уповноважених осіб Житомирської обласної прокуратури у судовому засіданні не встановлено, дії щодо направлення заяви ОСОБА_7 до Державного бюро розслідувань вчинені з дотриманням вимог законодавства та відповідають вищезазначеним положенням процесуального закону, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Отже, подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а заявник вправі (в разі встановлення відповідної бездіяльності щодо невнесення відомостей в ЄРДР) повторно звернутися із скаргою до слідчого судді щодо бездіяльності саме Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому.
Істотних порушень вимог положень КПК України, які були б безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 02 лютого 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Житомирської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 04.01.2024, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :