Справа № 155/74/24 Провадження №11-сс/802/96/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 березня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
володільця майна - ОСОБА_6 ,
представника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника володільця майна - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2024 року про накладення арешту на майно (ЄРДР № 12024030600000023),
Ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме на автомобіль марки «AUDI», моделі «A4» державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », чорного кольору, власником якого є ОСОБА_6 , куртку чоловічу кольору «Олива» (хакі) та чоловічу куртку сірого кольору із вставками із світло відбиваючими елементами - які було вилучено 07.02.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку, шляхом постановлення заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном, в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12024030600000023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В поданій апеляційній скарзі представник володільця майна вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Посилається на те, що слідчим не надано жодних доказів, які б підтверджували наведені в клопотанні доводи. Вказує, що слідчим суддею не обґрунтовано, яким чином вказане в клопотанні майно, що належить ОСОБА_6 , якій не повідомлено про підозру, має відношення до кримінального провадження, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Крім того, слідчим не надано доказів того, що вказані в клопотанні речі здобуті злочинним шляхом добуті злочинним шляхом, чи були об'єктом кримінального правопорушення або ж використовувались при вчиненні злочину. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно відмовити.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, володільця майна та його представника, які подану апеляційну скаргу підтримували та проси касувати скасувати арешт, накладений слідчим суддею, пояснення слідчого, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арештом майна відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.ч.2-6 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів . У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону випливає, що слідчий та/або прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.
Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, зокрема, - щодо збереження речових доказів.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку апеляційного суду, зазначені вимоги закону при розгляді клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, слідчим суддею в повній мірі не дотримані.
З матеріалів клопотання вбачається, що СВ ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024030600000023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (а.п.5).
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.01.2024 в період часу з 02 год. 20 хв. по 02 год. 36 хв. невідомі особи, шляхом розбиття склопакету пластикового вікна, проникли в приміщення ТОВ «Нова Пошта» відділення №1, яке розташоване за адресою: м. Берестечко, вул. Незалежності, 55, звідки таємно, в умовах військового стану здійснили крадіжку товарно-матеріальних цінностей, чим спричинили потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду, сума якої встановлюється.
Встановлено і те, що в ході проведення санкціонованого обшуку 07.02.2024 вилучено автомобіль марки «AUDI», моделі «A4» державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », чорного кольору, власником якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та куртку чоловічу кольору «Олива» (хакі) та чоловічу куртку сірого кольору із вставками із світло відбиваючими елементами.
Постановою слідчого СВ ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 07 лютого 2024 року вказаний автомобіль та речі, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.п.34).
Доводячи підставність поданого клопотання, сторона обвинувачення вказувала на те, що вилучений автомобіль та речі відповідають критеріям, визначеним у ст.98 КПК України у зв'язку з чим і було визнано речовими доказами. А тому, саме з метою збереження речових доказів, перешкоджанню їх знищенню, користуванню та відчуженню, просив накласти арешт на це майно.
Проаналізувавши вищенаведені докази та дослідивши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що автомобіль, на який накладено арешт, дійсно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України підлягають арешту - з метою збереження речових доказів.
Таким чином, стороною кримінального провадження доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту автомобіль, який було вилучено в ході проведення обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Є безпідставними доводи апеляційної скарги представника володільця майна про те, що ОСОБА_6 не причетна до вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки відповідно до положень ч.ч.2-6 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Аналіз клопотання про накладення арешту на майно та долучених до нього матеріалів кримінального провадження дають підстави для висновку, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль, відповідає вимогам закону.
Разом з тим, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника володільця майна про безпідставне накладення арешту на куртку чоловічу кольору «Олива» (хакі) та чоловічу куртку сірого кольору із вставками із світло відбиваючими елементами.
Під час апеляційного розгляду слідчий пояснив, що необхідність в накладенні арешту на вилучений одяг на даний час відпала.
При цьому зазначив, що органом досудового розслідування в даному кримінальному провадженню призначено експертизу, яка має вирішити питання, чи вилучений автомобіль співпадає із автомобілем, який зафіксований на камерах спостереження. При цьому пояснив, що реєстраційні номери на вказаному автомобілі були заліплені снігом. Також слідчий вказав, що автомобіль, на який слідчим суддею накладено арешт, був зафіксований біля магазину, де було продано мобільний телефон, на який було оформлено замовлення на «Нову пошту».
Такі пояснення слідчого спростовують твердження апелянта про те, що в даному випадку відсутні підстави для накладення арешту на транспортний засіб, а тому дані твердження не беруться апеляційним судом до уваги.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Дослідивши матеріали провадження, обставини справи, апеляційний суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт на куртку чоловічу кольору «Олива» (хакі) та чоловічу куртку сірого кольору із вставками із світло відбиваючими елементами, не ґрунтується на вимогах закону.
За таких обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню із постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання слідчого слід задовольнити частково.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника володільця майна - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2024 року про накладення арешту на майно - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «AUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном.
В задоволенні клопотання про накладення арешту на інше майно - відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: