Справа № 761/8935/24
Провадження № 1-кс/761/6239/2024
08 березня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві, клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , за погодженням прокурора ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні №22024000000000144, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв, з середньо-спеціальною освітою, працюючого вантажником, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, (зі слів) зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України, -
08 березня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , за погодженням прокурора ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні №22024000000000144, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000144 від 14.02.2024 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06 лютого 2024 року, використовуючи обліковий запис у багатоплатформовому месенджері, що надає опціональні наскрізні зашифровані чати - «Telegram», під ім'ям « ОСОБА_7 », за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, зв'язався із користувачем, який використовує номер стільникового зв'язку НОМЕР_1 оператора мобільного зв'язку РФ, який у свою чергу, як встановлено досудовим розслідуванням, залучає громадян України до протиправної діяльності направленої на збір інформації стосовно дислокацій стратегічно важливих об'єктів, в тому числі військових частин, військових аеродромів, об'єктів критичної інфраструктури на території України, зокрема в центральній частині України, з метою здійснення вогневих уражень по таких об'єктах силами РФ. В ході спілкування ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що користувач, який використовує у месенджері «Telegram» номер стільникового зв'язку НОМЕР_1 та ім'я « ОСОБА_8 » - є представником держави-агресора РФ, маючи на меті завдати шкоду обороноздатності та державній безпеці України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки таких дій, ініціативно запропонував співпрацю з представником РФ, що виразилось у здійсненні фото-, відеозйомки військових об'єктів на території м. Одеса за грошову винагороду, на умовах повної конфіденційності та подальшому направленні представникам держави-агресора РФ зафіксованої інформації, у вигляді: фото-відео файлів у багатоплатформову месенджері, що надає опціональні наскрізні зашифровані чати - «Telegram». У подальшому, на виконання вказівок вказаного вище представника РФ, з метою надання допомоги державі-агресору в проведені підривної діяльності проти України, ОСОБА_3 почав здійснювати розвідувальну діяльність на території м. Одеса та Одеської обл. - напрямком якої було надання представнику РФ вичерпної інформацію про розташування об'єктів критичної інфраструктури, місць дислокації підрозділів Сил оборони України, місць можливого зберігання та ремонту військової техніки, а також місць підготовки військовослужбовців ЗС України, з метою подальшого ураження по таких об'єктах силами РФ.
07.03.2024 ОСОБА_3 у встановленому КПК України порядку затримано за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
08.03.2024 ОСОБА_3 у встановленому КПК України порядку вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Як зазначає у клопотанні слідчий, підозра ОСОБА_3 у вчинені вищевказаних кримінальних правопорушень обґрунтовується наступними доказами, а саме: рапорт про виявлений злочин від 09.02.2024, в якому міститься інформація щодо виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, відповідь на доручення оперативного підрозділу від 16.02.2024, в якому міститься інформація щодо співробітника ФСБ рф ОСОБА_9 , відповідь на доручення оперативного підрозділу від 05.03.2024, в якому міститься інформація щодо переданих ОСОБА_3 місць дислокацій підрозділів Сил оборони України в м. Одеса, відповідь на доручення оперативного підрозділу від 06.03.2024 з додатками, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.02.2024, яким зафіксована протиправна діяльність ОСОБА_3 , лист 1-го загону морської охорони ( НОМЕР_2 ЗгМО, в/ч НОМЕР_3 ), яким підтверджується факт розташування 1 ЗгМО, в/ч НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , лист Військової академії ( АДРЕСА_2 ), яким підтверджується факт розташування Військової академії, за адресою: АДРЕСА_3 , лист ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого підтверджується факт розміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_4 , лист ІНФОРМАЦІЯ_5 яким підтверджується факт розташування РТЦК та СП, за адресою: АДРЕСА_5 , лист Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідно до якого підтверджується факт розташування Одеського районного управління поліції № 1, за адресою: м. Київ, вул. Грецька, буд. 42, лист 43-го окремого полку зв'язку та управління Повітряних Сил (в/ч НОМЕР_4 ) яким підтверджується факт розташування в/ч НОМЕР_4 , за адресою: АДРЕСА_6 , іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення.
Зі змісту клопотання вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших співучасників у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, у клопотанні слідчий вказує, що застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вказав, що підозра не є обґрунтованою, а також те, що органом досудового розслідування не вірно кваліфіковано кримінальне правопорушення. Окрім того, вказав, що підозрюваний раніше не судимий, має тісні соціальні зв'язки, хворіє, а тому ризики вказані у клопотанні відсутні.
Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні думку захисника підтримав, просив залишити клопотання слідчого без розгляду. Між тим, вказав, що вчиняв такі дії, оскільки мав дуже скрутне фінансове становище.
Заслухавши позиції прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000144 від 14.02.2024 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
07.03.2024 ОСОБА_3 у встановленому КПК України порядку затримано за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
08.03.2024 ОСОБА_3 у встановленому КПК України порядку вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_3 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_3 , як цілком ймовірний, з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_3 , слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_3 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Між тим, суд вважає доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки зважаючи на тяжкість вчиненого ОСОБА_3 , триваючої агресії росії проти України, масованих ракетних ударів, останній маючи на меті нашкодити національній безпеці та цілісності може коригувати відповідні удари та інформувати ворога про місцезнаходження, дислокацію військовослужбовців, об'єктів критичної інфраструктури, тощо.
Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_3 , у тому числі наявність визначеного місця проживання, працевлаштування, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі передбачених ч.2 ст.111 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави відносно останнього.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_3 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 на 60 днів, який обраховувати з 07 березня 2024 року до 05 травня 2024 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 ,- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 , під вартою визначитина 60 днів, який обраховувати з 07 березня 2024 року до 05 травня 2024 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1