Справа № 760/105/24
Провадження № 1-кс/760/912/24
19 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному №12023100090003791 від 27 грудня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Старший слідчий Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023100090003791 від 27 грудня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно із забороною його відчуження розпорядження ним будь - яким чином та використання, а саме на: довідку про звільнення № ХАР 06590 яка поміщена до спец. пакету № PSP 1238915, гаманець чорного кольору, грошові кошти 700 грн. до спец. пакету № PSP 1238917, мобільний телефон марки «Самсунг Дуо» золотого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 який поміщено до спец. пакету № PSP 1238914, сумка чорного кольору, зарядний пристрій до телефону які поміщено до спец.пакету №ЕХР0337573, грошові кошти у сумі 30 000 грн., які поміщено до спец.пакету № PSP 1238916, які було вилучено в ході проведення обшуку громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України вилучені.
В обґрунтування клопотання зазначила, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100090003791 від 27 грудня 2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України №64/2022 від 24.02.2022, №133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженими відповідно законами України №2402-ІХ від 24.02.2022, №2119-ІХ від 15.03.2022, №2212-ІХ від 21.04.2022, №2263-ІХ від 22.05.2022, №2500-IX від 15.08.2022, № 2738-IX від 16.11.2022, № 2915-IX від 07.02.2023 №3057-ІХ від 02.05.2023, № 3275-IX 26.07.2023, в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022 по теперішній час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, саме:
- 06.06.2008 Солом'янським районним судом міста Києва, за ч.2 ст.185, ч.1 ст.186 КК України до позбавлення волі терміном 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 01.03.2017 Червонозаводським районним судом міста Харків за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі терміном 3 роки 5 місяців, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
- 03.11.2021 Деснянським районним судом міста Чернігів за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, на підставі ст.70 КК України до позбавлення волі терміном 4 роки, остаточним рішенням Чернігівського апеляційного суду за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі терміном 2 роки, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення на території Солом'янського району м. Києва при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_5 , приблизно о 13:24 годині 27.12.2023, перебуваючи у приміщенні магазину «Бірбокс», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 28/3, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ОСОБА_6 , який в цей момент працював касиром у вищевказаному магазині.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, з метою особистого незаконного матеріального збагачення, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні магазину, наблизився до потерпілого ОСОБА_6 та вступив у дружню розмову, при цьому жестикулюючи своїми руками перед потерпілим та поклавши ліву руку на плече останньому, тим самим впевнившись, що у потерпілого ОСОБА_6 на шиї наявний ланцюжок, який на вигляд вироблений із золота.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, відволікаючи увагу потерпілого ОСОБА_6 , шляхом дружелюбної розмови та демонстрації прийомів рукопашного бою, не застосовуючи фізичного болю, здійснив захват останнього за шию, таким чином, щоб руки були за спиною потерпілого та у цей час, непомітно для останнього, розстібнув застібку ланцюжка.
В подальшому, ОСОБА_5 , тримаючи руки за спиною потерпілого ОСОБА_6 та утримуючи у своїй правій руці золотий ланцюжок, з метою відвернення уваги останнього, звільнивши захват шиї, без застосування фізичного болю, демонструючи прийом рукопашного бою, тим самим відволікши увагу потерпілого ОСОБА_6 , непомітно для останнього переклав золотий ланцюжок з правої руки в ліву.
Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі повторно таємно викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 , матеріальної шкоди на суму, що становить 20 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
27.12.2023 року в ході проведення обшуку громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України виявлено та вилучено :
- довідку про звільнення № ХАР 06590 до спец. пакету № PSP 1238915;
- гаманець чорного кольору, грошові кошти 700 грн. до спец. пакету № PSP 1238917;
- мобільний телефон марки «Самсунг Дуо» золотого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 до спец. пакету № PSP 1238914;
- сумка чорного кольору, зарядний пристрій до телефону до спец.пакету №ЕХР0337573;
- грошові кошти у сумі 30 000 грн, які поміщено до спец.пакету № PSP 1238916;
У даному випадку в ході досудового розслідування виникла необхідність накласти арешт вилучене майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ч.3 ст.208 КПК України, для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд клопотання без її участі, клопотання про арешт майна просить задовольнити. Також зазначила, що грошові кошти, зазначені в клопотанні, здобуті злочинним шляхом, що підтверджується копіями документів. На мобільному телефоні марки «Самсунг Дуо» зафіксовано мобільний номер телефону таксиста, який відвіз до місця збуту викраденого майна підозрюваного ОСОБА_5 , у зв'язку з чим цей доказ може бути використаний як доказ факту та обставин кримінального правопорушення.
Власник майна в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як визначено ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи правові підстави для накладення арешту на майно, яке вилучено 27 грудня 2023 року під час затримання ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене майно частково відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема грошові кошти у сумі 700 грн та грошові кошти у сумі 30 000 грн можуть бути здобуті злочинним шляхом, а мобільний телефон марки «Самсунг Дуо» золотого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Одночасно, слідчий суддя вважає що відсутні підстави для накладення арешту на довідку про звільнення № ХАР 06590, гаманець чорного кольору, сумку чорного кольору, зарядний пристрій до телефону, оскільки слідчим не доведено відповідність вказаного майна критеріям речових доказів, визначених ст.98 КПК України.
Враховуючи викладене, а також те, що слідчий частково довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а вказане вище тимчасово вилучене майно - арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таке втручання в право власників майна на мирне володіння своїм майном є законним, переслідує суспільний інтерес, а також є пропорційним визначеним цілям. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (користувача) майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №12023100090003791 від 27 грудня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час затримання на підставі ст. 208 КПК України, а саме:
-грошові кошти у сумі 700 гривень, які поміщено до спец. пакету № PSP 1238917,
-мобільний телефон марки «Самсунг Дуо» золотого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету № PSP 1238914,
-грошові кошти у сумі 30 000 гривень, які поміщено до спец.пакету № PSP 1238916.
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Солом'янського районного
суду міста Києва ОСОБА_1