СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/48/24
ун. № 759/4761/24
07 березня 2024 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання удаваним договору іпотеки, визнання недійсним договору про внесення змін до договору іпотеки, скасування запису про державну реєстрацію іпотеки та скасування запису про державну реєстрацію обтяження,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання удаваним договору іпотеки, визнання недійсним договору про внесення змін до договору іпотеки, скасування запису про державну реєстрацію іпотеки та скасування запису про державну реєстрацію обтяження.
Разом з позовом ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 подано заяву про забезпечення позову, згідно якої просить накласти арешт на майно, що наледить позивачу ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 та заборонити вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав щодо об'єкту нерухомості.
В обґрунтування заяви зазначено, що на день подання позову майно позивача обтяжене іпотекою і забезпечує виконання зобов'язань третьої особи за договором позики. Надана в іпотеку квартиру являється єдиним житлом позивача. Обтяження іпотекою та заборона на відчуження нерухомого майна зареєстровано у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Договір іпотеки містить відповідні застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку. За таких обставин, вуідповідач має можливість у бідь-якій період часу отримати предмет іпотеки у власність, або здійснити його продаж третій особі на підставі договору іпотеки, який на думка позивача є удаваним.
Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Аналіз вказаних правових норм свідчить, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Також слід звернути увагу, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тому достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
До аналогічних висновків прийшов і Верховний Суд в своїй Постанові від 17.10.2018 р. № 183/5864/17-ц|61-38692св18.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Самі лише твердження про те, що існує реальний ризик недобросовісного відчуження відповідачем спільного сумісного майна не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Підставами для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, грошові кошти є належність цього майна, коштів відповідачеві, їх знаходження в нього чи в інших осіб.
Так, судом встановлено, що до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання удаваним договору іпотеки, визнання недійсним договору про внесення змін до договору іпотеки, скасування запису про державну реєстрацію іпотеки та скасування запису про державну реєстрацію обтяження.
Предметом позову є: визнання договору іпотеки, посвідченого 22.01.2021 року приватним нотаріусом КМНО Гамаль І.М., зареєстрованого у реєстрі №858, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 удаваним правочином, осквільки сторони уклали договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 на забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань по поверненню позики в сумі 14000 доларів США та процентів за користування позикою у розмірі 19% річних; визнання недійсним договору про внесення змін до договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гамаль І.М., 22.01.2021 року за реєстровим №858, посвідченого 20.01.2022 року приватним нотаріусом КМНО Гамаль І.М., зареєстрованого у реєстрі за №361, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; скасування запису про державну реєстрацію іпотеки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; скасування запису про державну реєстрацію обтяження квартири.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №365173097 від 09.02.2024, квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на праві власності належить ОСОБА_1 .
Крім того, згідно зазначеної довідки, підставою для обтяження вказаної квартири, а саме заборони на нерухоме майно, є договір іпопеки, сеія та номер: 858, виданий 22.01.2021, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., обтяжувач: ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, враховуючи наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву та накласти арешт та заборонити вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, на квартиру, яка на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_1 та була передана в іпотеку на підставі Договору іпотеки, який є предметом позову по даній справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання удаваним договору іпотеки, визнання недійсним договору про внесення змін до договору іпотеки, скасування запису про державну реєстрацію іпотеки та скасування запису про державну реєстрацію обтяження- задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: квартира АДРЕСА_1 .
Заборонити вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав щодо об'єкту нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 .
Суддя О.М. Журибеда