СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1011/24
пр. № 2-а/759/48/24
12 березня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта Романенка Олександра Володимировича, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
12.01.2024 р. до суду надійшов зазначений позов.Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить визнати дії протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД №030181 від 08.01.2024 року. Позивач вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена без належних доказів та з процесуальними порушеннями норм КУпАП щодо оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 17.01.2024 р. вказаний позов, залишено без руху, надано час для усунення недоліків. 19.01.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що вимоги ухвали суду виконано.
Ухвалою суду від 23.01.2024 р. справу прийнято до провадження та у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.34).
28.01.2024 р. до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач - Департамент патрульної поліції проти вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що працівник поліції діяв згідно вимог закону (а.с.39-45).
Суд, розглянувши справу, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Судом встановлено, що 08.01.2024 р. було винесено постанову серії БАД №030181 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідно до зазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 , 08.01.2024 р. о 12:29 год., в м. Біла Церква, по вул. Г.Маріуполя, керував транспортним засобом - автомобілем "Хонда", д.н.з. НОМЕР_1 , рухався на червоний сигнал світлофора, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з частиною першою статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріали справи містять DVD-диск, поданий відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, який містить запис зупинки автомобіля, спілкування поліцейських з водієм при винесенні оскаржуваної постанови та містить момент вчинення водіє автомобіля "Хонда", д.н.з. НОМЕР_1 , порушення правил ПДР, проїзд на заборонений, червоний, сигнал світлофола. Зокрема запис (Пасічник-відео), факт вчиненя порушення зафіксовано о 12:29:51 , на відеозапису о 01:18.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, як визначено у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 в справі №463/1352/16, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим.
За нормами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що ним доведено належними та допустимими доказами факт дотримання ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності та факт скоєння правопорушення позивачем, а тому спростовують пояснення позивача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 14, 15, 19, 139, 241, 242, 244-246, 250, 255, 293, 295, КАС України, ст.ст. 122, 247, ч.1 ст. 121-3 КУпАП, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до старшого лейтенанта Романенка Олександра Володимировича, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.
Суддя Н.Д. Бабич