Справа № 758/2488/24
3/758/1796/24
12 березня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ікорська Є. С., розглянувши справу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України,
До Подільського районного суду міста Києва надійшов протокол про порушення митних правил №0514/90300/23 стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 485 МКУ.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0514/90300/23, 14.08.2020 до Енергетичної митниці декларантом ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» (ЄДРПОУ 33129683, 77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4) ОСОБА_1 , було подано митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ», якій присвоєно номер UA903110/2020/006445 та товаросупровідні документи на товар, відповідно до яких в митному режимі «імпорт» з компанії «NALCO OESTERREICH GMBH», Федеративна Республіка Німеччина на адресу ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» слідував товар «COMPTRENE EC3144A. Артикул EC3144A.61Q Багатокомпонентний препарат у вигляді прозорої в'язкої рідини коричневого кольору із специфічним запахом, що містить у своєму складі ароматичні вуглеводні С8-С11, 1-(2-БУТОКСИЕТОКСИ)ЕТАНОЛ» вартістю 46376,60 Євро та вагою нетто 9220 кг.
Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів:
- рахунка-фактури (інвойс)від 31.07.2020 № 143905769.
- міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 31.07.2020 № 143905769.
- контракту від 16.04.2019 № А2019100570.
Відповідно до декларації про походження товару, складеної на інвойсі від 31.07.2020 № 143905769, в графі 36 митної декларації типу ІМ40ДЕ від 14.08.2020 № UA903110/2020/006445, була заявлена преференція за кодом 410 при сплаті мита за митне оформлення вищевказаного товару. Згідно з ч. 6 ст. 36 Митного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з ч.1 ст. 43 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 280 Митного кодексу України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Згідно зі ст. 272 Митного кодексу України, ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.
Частиною 1 ст. 281 Митного кодексу України, встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Відповідно до ч. 7 ст. 36 Митного кодексу України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Статтею 26 Глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва») (далі - Протокол І).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
07.11.2023 до Енергетичної митниці надійшов лист Директора Департаменту контролю та адміністрування митних платежів від 06.11.2023 №15/15-03-01/7.6/5172 з копією відповіді уповноваженого органу Німеччини від 25.10.2023 №Z 4215 F-288/22-1 (вх. Держмитслужби №27077/11 від 25.10.2023) про результати перевірки 14 декларацій походження складених на інвойсах експортером «NALCO OESTERREICH GMBH» на звернення Енергетичної митниці від 18.05.2022 №7.6-1/15-15/838. У відповіді вказано, що преференційне походження частини товарів зазначених у інвойсах №№142344346, 142687975, 143943097, 143973071, 143905769, 144198971, 144156512, 144646911, 145478679 не підтверджено.
Згідно з доповідною запискою управління МПКМВ та МТР ЗЕД від 13.11.2023 №7.6-15/991, декларацій походження складених на інвойсах експортером №№142344346, 142687975, 143943097, 143973071, 143905769, 144198971, 144156512, 144646911, 145478679, в яких не підтверджено преференційне походження частини товарів, не можуть бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі відповідно до Угоди про вільну торгівлю, пільги надані (отримані) неправомірно до товарів, оформлених за МД від14.08.2020 UA903110/2020/006445.
Також митні платежі в сумі 90207,59 грн. підлягають сплаті до державного бюджету.
Відповідно п. 8 ст. 4 МК України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування, або від імені якої здійснюється декларування, а згідно п. 5 ст. 266 МК України особа уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Частиною 1 статті 265 визначено, що декларантами мають право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір при переміщенні.
Відповідно до ч.2 ст.459 та пп.7, 43 ст.4 МК України, суб'єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідно до протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_1 , який в серпні 2020 року перебував на посаді особи уповноваженої на роботу з митницею ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» під час митного оформлення товару «COMPTRENE EC3144A. Артикул EC3144A.61Q Багатокомпонентний препарат у вигляді прозорої в'язкої рідини коричневого кольору із специфічним запахом, що містить у своєму складі ароматичні вуглеводні С8-С11, 1-(2-БУТОКСИЕТОКСИ)ЕТАНОЛ» вартістю 46376,6 Євро та вагою нетто 9220 кг» заявив в митній декларації типу ІМ40ДЕ від 14.08.2020 UA903110/2020/006445 з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів в розмірі 90207,59 (дев'яносто тисяч двісті сім) гривень 59 копійок, неправдиві відомості щодо країни походження та надав з цією ж метою митному органу документи, що містять такі відомості, а саме - декларацію походження складену на інвойсі експортером № 143905769.
До протоколу про порушення митних правил № 0514/90300/23 додано лист про направлення протоколу №0514/90300/23 від 08.12.2023 з копією доказів його направлення, декларацію №UA903110/2020/006445 від 14.08.2020, рахунок-фактуру (Інвойс) № 204000091, CMR №143905769, контракт №А2019100570 від 16.04.2019, додаток №1 до нього, додаткову угоду від 10.02.2020, додаткову угоду №3 від 27.04.2020, службову записку від 13.11.2023 №7.6-15/991 з додатками, службову записку від 16.11.2023 №7.6-20/766 та службову записку від 23.11.2023 №7.6-15/1030, запрошення № 7.6-3/7.6-20.1/13/3144 від 28.07.2023, запрошення від 01.12.2023 №7.6-1/7.6-20.1/13/5658 керівнику ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» ОСОБА_2 , запрошення від 01.12.2023 №7.6-1/7.6-20.1/13/5658 керівнику ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Івану Підсадюку, лист ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» №590 від 06.12.2023, службову записку щодо складення протоколу про порушення митних правил від 08.12.2023 №7.6-20/900, заяву ОСОБА_1 та відповідь на неї.
Як убачається із заяви ОСОБА_1 , 08.12.2023 Енергетичною митницею було помилково складено протокол про порушення митних правил № 0514/90300/23 стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який не має жодного відношення до даного митного оформлення. Декларантом згідно з МД UA903110/2020/006445 від 14.08.2020 був ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Окрім того, суддею встановлено, що протокол про порушення митних правил № 0514/90300/24 складений на ОСОБА_1 , проте з МД UA903110/2020/006445 від 14.08.2020 вбачається, що декларантом є ОСОБА_3 , тобто протокол складено на іншу особу.
Відповідно до вимог ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. У даному випадку - за місцем знаходження Енергетичної митниці.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У Рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначена не та особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, а тому ОСОБА_1 не є суб'єктом даного правопорушення, при чому, суддя позбавлена можливості встановити таку особу та здійснити всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, прийняти законне та обґрунтоване рішення, а відтак необхідно дійти висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України.
Керуючись ст. ст. 7, 247, 251, 280, 283, 284, 291 КУпАП, ст. ст. 486, 489, 527, 528, 529 МК України, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 485 МК України - закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Єлізавета ІКОРСЬКА