Подільський районний суд міста Києва
Справа № 761/46602/23
27 лютого 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, -
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду із вище зазначеною скаргою.
Заявник зазначав, що у порушення вимог КПК України уповноваженими особами Державного бюро розслідувань не внесені відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 про злочин від 06.12.23 про вчинення кримінального правопорушення.
Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив зобов'язати уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 .
У судове засідання заявник не з'явився, подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий суддя ухвалив розглядати скаргу за відсутності заявника.
Представник Державного бюро розслідувань у судове засідання не з'явився. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Слідчий суддя ухвалив розглядати скаргу за відсутності представника Державного бюро розслідувань, оскільки його неявка в силу ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Вивчивши скаргу та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Установлено, що ОСОБА_4 07.12.2023 направив до Державного бюро розслідувань заяву про злочин від 06.12.23.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно положень ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення не пізніше 24 годин після їх подання. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Окрім цього, внесення відомостей до ЄРДР також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, зміст ч.1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела (п.4 ч.5 ст.214 КПК України).
Слідчий суддя зазначає, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Як вбачається з документів, доданих до скарги, рішення про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР або про внесення відомостей до ЄРДР уповноваженими особами Державного бюро розслідувань не приймалося.
Викладені ж у заяві скаржника обставини за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містять даних, що підтверджують реальність конкретних неправомірних дій будь-яких осіб, які б можливо було кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до листів заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 24.01.2024 та від 15.02.2024 повідомлено суд, що заяву ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення направлено в порядку ст. 9 Закону України «Про державне бюро розслідувань» для організації розгляду до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державне бюро розслідувань» визначено, що систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Частиною 5 вказаної статті встановлено, що територіальні управління Державного бюро розслідувань є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Отже, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві входить у систему Державного бюро розслідувань, проте є окремою юридичною особою.
Оскільки Державне бюро розслідувань не приймало рішення про відмову у внесенні відомостей за заявою ОСОБА_4 від 06.12.2023, заява про кримінальне правопорушення була направлена до Територіального управління Державного бюро розслідувань, у скарзі адвокат ОСОБА_3 не оскаржує бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, а тому правових підстав для задоволення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань немає.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1