Справа №:755/4057/24
Провадження №: 1-кс/755/951/24
"07" березня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючої слідчої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва клопотання слідчої СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Красний Луч, Луганської обл., громадянину України, із середньою спеціальною освітою, не працюючому, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040000795 від 05 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідча СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернулась до суду у рамках кримінального провадження за № 12024100040000795 від 05 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 05 березня 2024 року у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено - PVP, у великих розмірах.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено - PVP, у великих розмірах, ОСОБА_4 у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше 05 березня 2024 року, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у великих розмірах, тим самим незаконно придбав з метою подальшого збуту.
05 березня 2024 року, ОСОБА_4 , перебував за адресою м. Київ, бул. Перова, 8, незаконно придбавши та зберігаючи при собі з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у великих розмірах.
Того ж дня, близько 18 години 30 хвилин за адресою м. Київ, бул. Перова, 8, працівниками УКР ГУНП у м. Києві було затримано ОСОБА_4 , який повідомив, що зберігає при собі 14 паперових коробок, всередині яких знаходяться прозорі зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, у великих розмірах.
У подальшому, в період часу з 20 години 40 хвилин до 21 години 15 хвилин під час особистого обшуку ОСОБА_4 було виявлено та вилучено з рюкзака, що останній мав при собі, 14 паперових коробок, всередині яких знаходяться прозорі зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, у великих розмірах, яку останній незаконно придбав та зберігав при собі, з метою подальшого збуту.
Так, в одній паперовій коробці, наявний один прозорий поліетиленовий зіп-пакет в середині якого кристалічна речовина білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, у великих розмірах, вагою 3,001 г, яку останній незаконно придбав та зберігав при собі, з метою подальшого збуту.
Як вбачається з даних, що містяться у висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-24/14835-НЗПРАП від 06 березня 2024 року: «1. У наданій на дослідження речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. 2. У наданій на дослідження речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 3, 001 г».
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено, у великих розмірах.
За цим фактом 05 березня 2024 року було розпочато кримінальне провадження за № 12024100040000795, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 307 КК України.
05 березня 2024 року ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (час фактичного затримання 05 березня 2024 року 18 година 30 хвилин).
06 березня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити мотивуючи тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи та заробітку, раніше не судимий, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; можливість впливати на свідків шляхом залякування, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, не з'являючись за викликом до слідчого чи прокурора, з метою затягування кримінального провадження; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю визнав свою вину в інкримінуємому йому кримінальному правопорушенні, але просив обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що у клопотанні слідчої ризики є необґрунтованими та не доведеними. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та його захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчої про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчою виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання вимог ст. 2 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявними у справі доказами, а саме даними, що містяться: у протоколі допиту підозрюваного; у протоколі особистого обшуку затриманої особи; у постановах про визнання та приєднання речових доказів; у протоколах допиту свідків; у висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, у інших матеріалах кримінального провадження у сукупності.
Вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні та вказав відповідні доводи у судовому засіданні, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували у задоволенні клопотання, слідча суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, майновий стан підозрюваного, його вік, відсутність соціальних зв'язків, той факт, що він не працює, раніше судимий.
Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на думку слідчої судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливість впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, слідча суддя не вбачає.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно з практикою ЄСПЛ об'єктивна тяжкість пред'явлених особі обвинувачень не може бути єдиною підставою для відмови звільнення особи під заставу, а «існування і збереження серйозних вказівок на винуватість особи» само по собі не виправдовує його «тривале утримання» під вартою, хоча, безумовно має значення при визначенні обґрунтованості тримання особи під вартою (рішення у справі «Томазі проти Франції» та інші).
Аналізуючи вимоги чинного національного та міжнародного законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження суду у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його підвищену суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, міцність соціальних зв'язків, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, відсутність у нього судимостей, суд приходить до висновку про необхідність визначити обвинуваченому заставу, у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням у разі внесення застави обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Саме такий розмір застави та зазначені вище обов'язки у разі її внесення, на думку суду, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості кримінального правопорушення, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та належний контроль з боку можливих заставодавців під умовою звернення внесених коштів у дохід держави у разі невиконання підозрюваним обов'язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).
Відповідно до вимог ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчої судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі наведеного та, керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 183 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчої СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Ухвала діє 60 (тридцять) днів, тобто до 03 травня 2024 року (включно) та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 18 години 30 хвилини 05 березня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 800 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: № UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Дніпровського районного суду міста Києва та Дніпровської окружної прокуратури м. Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1