Справа №:755/19426/23
Провадження №: 2-о/755/20/24
про повернення заяви
"11" березня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
12.12.2023 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яка 14.12.2023 передана в провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15.12.2023 заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, було залишено без руху та заявнику надано строк для усунення недоліків не більше ніж п'ять днів з дня отримання ухвали.
Убачається, що копію вказаної ухвали суду від 15.12.2023 заявники не отримали, а конверти з відправленням повернулися до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
При цьому, 19.12.2023 заявником ОСОБА_1 було подано до суду заяву про долучення документу про сплату судового збору, однак в іншій частині недоліки заяви усунуті не були.
Таким чином, станом на 11.03.2024 недоліки, що викладені в ухвалі суду від 15.12.2023, заявниками не усунуті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, в їх системному зв'язку, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03), в частині того, що «…сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Згідно з ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на вищевикладене, суддя доходить висновку про повернення заяви ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 128, 130, 131, 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - вважати такою, що не подана, та повернути заявниці.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: