1-кс/754/223/24
Справа № 754/3758/23
Іменем України
12 березня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву суді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №42022102030000003 від 06 січня 2022року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , кожного обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 191, ч.5 ст. 191 КК України,
В провадження судді Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява суді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №42022102030000003 від 06 січня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , кожного обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 191, ч.5 ст. 191 КК України.
Заява обґрунтовується тим, що відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 07.08.2023 року під головуванням судді ОСОБА_7 обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні повернуто прокурору у зв'язку із невідповідністю вимогам КПК України. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.09.2023 року задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 07.08.2023 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 повернуто прокурору, скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 10.10.2023 року, головуючим у вказаному кримінальному провадженні визначено суддю ОСОБА_7 .. Відповідно до ч.2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні у суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
За наведених вище обставин суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 прийшла до висновку про необхідність заявлення самовідводу у даному кримінальному провадженні.
Прокурор просив відмовити у задоволенні заяви судді ОСОБА_7 про самовідвід у кримінальному провадженні, оскільки вона в повній мірі являється необґрунтованою.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_7 ..
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні заяви судді ОСОБА_7 про самовідвід у кримінальному провадженні, оскільки вона в повній мірі являється необґрунтованою.
Заслухавши промови учасників судового засідання перевіривши матеріали провадження за заявою суді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 про самовідвід, суд приходить до наступних висновків.
Так, ст. 75 КПК України встановлений перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Такі обставини при розгляді заяви про самовідвід судді ОСОБА_7 не встановлені, обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та у неможливості ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, викладені в заяві підстави щодо самовідводу не передбачені ст. 75 КПК України.
Посилання судді ОСОБА_7 у заяві про самовідвід, як на підставу для необхідності задоволення самовідводу, на положення ч.2 ст. 76 КПК України, а саме на те, що вона вже приймала участь у даному кримінальному провадженні та приймала ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК, яка в подальшому була скасована ухвалою Київського апеляційного суду, не можуть слугувати підставами для самовідводу у кримінальному провадженні, оскільки не вирішувалось жодних питань по суті розгляду кримінального провадження та не приймалось жодного процесуального рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті, а саме у формі вироку або ухвали.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 про самовідвід у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №42022102030000003 від 06 січня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , кожного обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 191, ч.5 ст. 191 КК України - відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1