06 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 675/1867/22
Провадження № 22-ц/4820/415/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Костенка А.М.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
за участю представників учасників справи
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сахновецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 травня 2023 року (суддя Янішевська О.С.).
Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , заінтересована особа Сахновецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1997 року до дня її смерті.
В обгрунтування заяви зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої, залишилась спадщина у виді права на земельну частку (пай) на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, нині Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.
З 1997 року і до дня смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживала разом з останньою та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 хворіла та ОСОБА_1 доглядала за нею, купувала ліки, їжу, речі, допомагала по господарству. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років, і вона, як людина похилого віку, потребувала догляду і допомоги, які заявниця надавала.
Дітей та родичів у ОСОБА_2 немає. Інших спадкоємців, що прийняли би спадщину чи претендують на обов'язкову частку в спадщині немає.
З метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Ізяславської державної нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини за законом. Листом від 20.10.2022 №878/02-14 державним нотаріусом Ізяславської державної нотаріальної контори Ефендієвою А.П. було повідомлено про неможливість оформлення спадкових прав, оскільки необхідно рішення суду про встановлення факту проживання однією сім?єю.
Відповідно до довідки Сахновецької сільської ради Шепетівського району від 01.08.2022 №139, на день смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проживала разом з нею в с.Шевченко, Ізяславського району Хмельницької області, здійснила її поховання та вступила в управління спадковим майном.
З урахуванням вищевикладеного, заявниця просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з 1997 року до дня смерті останньої.
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено. Встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала з померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на момент її смерті у АДРЕСА_1 , з 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог заяви. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції достеменно не було досліджено сам факт проживання заявниці та померлої ОСОБА_2 однією сім'єю, відомості погосподарських книг Ліщанської сільської ради досліджено не було. Крім того, пред'явлена до суду першої інстанції довідка, видана старостою Ліщанського Старостинського округу Москалюком О.В., про те, що ОСОБА_2 на дату смерті проживала з ОСОБА_1 і вона здійснювала її догляд, була видана ним помилково.
Вказує, що заявниця звернулася до нотаріуса після смерті ОСОБА_2 у 2013 році і тоді ж їй запропоновано звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю. Однак, упродовж майже 10 років ОСОБА_3 до суду не зверталась.
Звертає увагу суду на те, що метою звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення було саме скасування рішення Ізяславського районного суду від 30.09.2011 у справі № 2-0/2207/72/11, винесеного за заявою прокурора Ізяславського району в інтересах Ліщанської сільської ради про визнання спадщини у вигляді земельної ділянки, площею 4,41 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , відумерлою. На підставі вказаного рішення суду Ліщанською сільською радою Ізяславського району оформлено право комунальної власності на земельну ділянку площею 4,4119 га. Ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права рішення суду від 26.05.2023 зумовлює обставини, за яких земельна ділянка комунальної форми власності, кадастровий номер 6822183300:07:011:1532, площею 4,4119 га, може протиправно вибути із власності територіальної громади Сахновецької сільської ради.
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними. Так, відсутність даних у погосподарській книзі про реєстрацію ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 з 01.01.1999 по 06.05.2016 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 з 2000 року по 03.04.2009 не спростовує факт проживання однією сім'єю. Вказує. що відомості, які містяться в погосподарській книзі носять лише накопичувальний, статистичний характер, а посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 мала б раніше звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю не заслуговують на увагу, адже упродовж 10 років остання вважала, що прийняла спадщину, а земельна ділянка, площею 4,41 га, яка належала померлій, постійно оброблялася членами сім'ї ОСОБА_1 та нею самою.
Вважає, що доводи апеляційної скарги про наявність у прокурора підстав представляти інтереси держави у цій справі є передчасними. Прокурором не дотримано принципу попереднього повідомлення суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, та яке повинно передувати зверненню до суду, що прямо суперечить вимогам ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
В судовому засіданні прокурор Ткачук Н.С., представник заінтересованої особи Сахновецької сільської ради Шрейдер О.В. підтримали апеляційну скаргу.
Представник заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_5 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, місце і час слухання справи повідомлена належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Ліщанкською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області, серія НОМЕР_1 (а.с. 45).
За інформацією завідувача Ізяславською державною нотаріальною конторою від 20.10.2022 № 878/02-14, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі заяви ОСОБА_1 заведена спадкова справа №11/2013, 09 січня 2013 року нотаріальною конторою було видане свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням на грошові заощадження, іншого заповіту спадкодавцем складено не було (а.с. 12).
За довідкою старости Ліщанського старостинського округу Сахновецької сільської ради О. Москалюка №139 від 01.08.2022, виданої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала разом з нею за адресою с. Шевченко Ізяславського району Хмельницької області,здійснила її поховання та вступила в управління спадковим майном (а.с. 14).
Відповідно до довідки, виданої старостою Ліщанського старостинського округу Сахновецької сільської ради О. Москалюком №176 від 21.10.2022, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею в господарстві були зареєстровані - троюрідна тітка ОСОБА_1 (а.с. 15).
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Ухвалюючи рішення про задоволення заявлених вимог заявниці, суд першої інстанції виходив з доведеності вимог щодо проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із Сімейним кодексом України, утримання є видом правовідносин, у межах яких одна фізична особа зобов'язана надавати іншій фізичній особі матеріальну підтримку в грошовій формі у випадках та за дотриманням умов, визначених законом або договором про надання утримання, а інша фізична особа має право вимагати від першої фізичної особи виконання обов'язку щодо надання утримання.
Частиною 2 статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За вимогами ч. 2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Звертаючись з даною заявою до суду, ОСОБА_1 вказувала, що з 1997 року і до дня смерті ОСОБА_2 проживала разом з останньою та вели спільне господарство, ОСОБА_2 хворіла та ОСОБА_1 доглядала за нею, купувала ліки, їжу, речі, допомагала по господарству.
Згідно з листом №527 від 14.12.2022 сільського голови Сахновецької сільської ради Шрейдера О.В., поданим до суду першої інстанції, Сахновецька сільська рада Хмельницької області у повному обсязі підтримує подану заяву та просить розглядати справу у відсутності представника сільської ради (ас. 26).
Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Разом з тим, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
За положеннями статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За своєю правовою природою принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві засновано на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей суду та сторін. При цьому принцип змагальності сторін взаємопов'язаний із принципами диспозитивності цивільного судочинства та незалежності суду. Суд досліджує та оцінює надані учасниками справи або витребувані за їх клопотання докази, але, за загальним правилом, збирання доказів не є обов'язком суду (статті 2, 12, 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Тобто місце проживання особи не є тотожнім місцю її перебування, тобто того місця де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Згідно із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 передбачено, що у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання разом зі спадкодавцем доказом постійного проживання можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Як вбачається з матеріалів справи, факт проживання заявниці разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується довідками старости Ліщанського старостинського округу Сахновецької сільської ради О.Москалюка №139 від 01.08.2022, №176 від 21.10.2022.
Крім того, в суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які в судовому засіданні підтвердили факт проживання заявниці разом з ОСОБА_2 , оскільки остання через свій похилий вік і поганий стан здоров'я потребувала сторонньої допомоги, тому у 1997 році ОСОБА_1 забрала ОСОБА_2 до себе, доглядала її до дня смерті, вели спільне господарство.
Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З огляду на вищевикладене, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора, що надані заявницею докази не підтверджують факт спільного проживання з померлою ОСОБА_2 .
Крім того, в апеляційній скарзі прокурора не міститься посилань на докази того, що допитані в суді першої інстанції свідки давали неправдиві покази і письмові докази у справі є сфальшованими.
Посилання в апеляційній скарзі на неправильну назву населеного пункту (в якому проживала заявниця та ОСОБА_2 ), зазначеного в резолютивній частині рішення суду, не заслуговує на увагу, оскільки така описка може бути виправлена в порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Сахновецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області залишити без задоволення.
Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 березня 2024 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
А.М. Костенко