Справа № 598/2243/23Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р.
Провадження № 33/817/198/24 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
11 березня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю: захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Свиріпи В.З
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Свиріпи В.З., на постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2024 року,
Постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як визнав суд, 30 вересня 2023 року о 19 год. 30 хвилин по вул. О.Довбуша, с. Колодне, Тернопільського району, Тернопільської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обставинам, відмовився від проходження, відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Свиріпа В.З., вважає дану постанову необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права, за неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, адже перебував на прибудинковій території житлового будинку у с. Колодне, що підтверджується матеріалами відео.
Вказує, що будь які докази на підтвердження здійснення ОСОБА_1 30.09.2023 о 19:30 водіння буль-якого транспортного засобу відсутні, у зв'язку з чим обов'язок фізичної особи ОСОБА_1 , який не був водієм транспортного засобу, пройти на вимогу поліцейського у встановленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, відсутній.
Стверджує, що відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що слугувало підставою зупинки та докази зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
При цьому, звертає увагу, що рішенням Збаразького районного суду від 17.01.2024 року, яке набрало законної сили, постанову БАД № 823927 від 30.09.2023 року скасовано.
Крім цього, вказує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Зазначає, що із матеріалів справи не вбачається, що у поліцейських взагалі був у наявності із собою спеціальний технічний засіб, дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також перед проведенням огляду поліцейський не проінформував особу, про порядок застосування спеціального технічного засобу для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З аналізу відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції, на переконання апелянта, стверджується, що працівники патрульної поліції пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 жодного разу не відповів на це відмовою.
Також звертає увагу, що ОСОБА_1 не видавалось направлення на проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я. Аналізуючи нормативно-правові акти, якими регламентовано порядок направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, вважає, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку, є обов'язковим.
Зважаючи на вищевикладене, захисник переконаний, що працівниками поліції не було дотримано вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стверджує про протиправність дій поліцейських, в тому числі застосовування фізичної сили, погрози застосування кайданок, тощо, що потягло протипарвне складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.
Просить скасувати постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що фактично підтвердив і його захисник - адвокат Свиріпа В.З.
Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Свиріпу В.З., яка повністю підтримала подану апеляційну скаргу та, з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2024 р. та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №161005 30 вересня 2023 року о 19 год. 30 хвилин по вул. О.Довбуша, с. Колодне, Тернопільського району, Тернопільської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки “ВАЗ-2107”, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обставинам, відмовився від проходження, відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Зокрема, вказаними відеозаписами зафіксовано як працівники поліції під'їжджають до автомобіля “ВАЗ 2107”, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який попередньо не зупинився на їх вимогу, у зв'язку з чим вони здійснювали його переслідування. При спілкуванні із водієм, на запитання працівників поліції: “А чому ви не зупинились на червоний проблисковий маячок? У вас не горіла ліва фара” ОСОБА_1 повідомив: “Та бо не побачив”. Також, в подальшому останній неодноразово визнавав той факт, що він керував транспортним засобом.
Окрім цього з відеозаписами підтверджується, що на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 повідомляє: “Для чого, якщо я визнаю, що я вживав пиво ”.
З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не здійснював рух на транспортному засобі, так як автомобіль був припаркований, суд апеляційної інстанції оцінює критично.
Також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу поліцейським повідомлено водієві ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння безпосередньо на місці, від чого ОСОБА_1 відмовився і йому було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я, від чого ОСОБА_1 також відмовився, після чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи сторони захисту про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, що слугувало підставою зупинки та доказів зупинки транспортного засобу працівниками поліції і, відповідно, недопустимості всіх інших доказів по справ, є непереконливі.
Апеляційний суд не погоджується з такими доводами сторони захисту, оскільки досліджені судом матеріали провадження підтверджують наявність у працівників поліції, за обставин відображених у матеріалах справи, підстав для перевірки водія транспортного засобу “ВАЗ 2107”, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який не заперечував того факту, що його переслідували працівники поліції із включеним червоним проблисковим маячком.
Окрім того, на думку суду, скасування постанови про накладення адмінстягнення БАД № 823927 від 30.09.2023 за ст.ст.121 ч.1, 122 ч.3, 126 ч.1 КУпАП з мотивів, наведених у рішенні суду від 17.01.2024 року, не перешкоджає суду першої та апеляційної інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення за ст.130 ч1 КУпАП, дослідити законність дій працівників поліції щодо фіксації правопорушення, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд жодного разу не відповідав відмовою, апеляційний суд вважає безпідставними і такими, які повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме відеозаписами, де чітко зафіксовано як водій ОСОБА_1 не бажає проходити відповідний огляд, оскільки він вживав алкоголь і не вбачає доцільності у проведенні такого огляду.
Що стосується доводів апелянта про недопустимість як доказу рапорту працівника поліції, то Суд зауважує, що рапорт поліцейського за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення і тому підлягає аналізу та оцінці у сукупності з усіма наявними доказами.
Відсутність направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, на що вказує адвокат Свиріпа В.Ю. в апеляційній скарзі, з урахуванням того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду в медичному закладі, жодним чином не спростовує самого факту відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння і не свідчить про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан стан сп'яніння та не може бути підставою для скасування судового рішення.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що перед проведенням огляду поліцейський не проінформував водія, який підлягав огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу для виявлення ознак сп'яніння. На думку суду, інформування водія щодо порядку застосування спеціального технічного засобу для виявлення ознак сп'яніння може бути проведено за умови проходження водієм такої процедури, від чого в даному випадку водій відмовився. Крім того, неповідомлення поліцейським такої інформації водієві, який відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, не може вважатися процесуальним порушенням, яке б мало наслідком скасування судового рішення з мотивів порушення вимог ст.266 КУпАП.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що в даному випадку поліцейським роз'яснено водію ОСОБА_1 порядок здійснення огляду безпосередньо на міці події та можливість пройти огляд у медичному закладі, від чого водій відмовився, після чого проінформовано про відповідальність за відмову від проходження огляду.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами ст.266 КУпАП та приписами Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
Доводи апелянта про відсутність у поліцейських спеціального технічного засобу для проведення огляду на стан сп'яніння, суд вважає непереконливими, оскільки такі твердження викладені у формі припущення, які базуються на відомостях, зазначених у Книзі нарядів Віддалення поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГКНП в Тернопільській області. Проте, у в казаному документі не передбачено відображення відомостей щодо видачі таких засобів.
Твердження сторони захисту про незаконність дій працівників поліції з мотивів застосування фізичної сили до ОСОБА_1 та погрози застосування кайданок суд до уваги не приймає, оскільки жодних доказів незаконності дій поліцейських, якими здійснювалось фіксування правопорушення або звернення зі скаргою на їх дії, апелянтом не надано.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови у зв'язку з неповнотою судового розгляду, а також порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП однією з підстав адміністративної відповідальності за даною правовою нормою є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.
Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Свиріпи В.З. залишити без задоволення, а постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя