Справа №592/4019/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/976/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - 98
11 березня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року, -
Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст.27 ч. 2 ст.189, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.2 ст.27 ч.2 ст.222, ч.2 ст.222, ч.3 ст.357, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку зі закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 12012200040000060 від 28.12.2012 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.5 ст.27 ч.2 ст.189, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.2 ст.27 ч.2 ст.222, ч.2 ст.222, ч.3 ст.357, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України закрито у зв'язку зі звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, потерпілий ОСОБА_3 05 березня 2024 року, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану ухвалу.
Вивчивши зміст даної апеляційної скарги апеляційний суд встановив, що зміст апеляційної скарги ОСОБА_3 суперечить загальним засадам кримінального провадження, що є перешкодою для призначення її до розгляду, адже скарга містить формулювання та образливі висловлювання на адресу суддів, що є виявом неповаги до суду як державної установи.
Так, апеляційна скарга ОСОБА_3 містить некоректні висловлювання на адресу суду, а саме: «27 лютого 2024 року з порушенням територіальності, неповноважний Лебединський районний суд Сумської області виніс незаконну, необґрунтовану ухвалу», « ОСОБА_4 не дозволила упередженому нею незаконному суду розглянути…», «судове рішення ухвалено незаконним складом суду», застосовано завідомо неправдиві, неналежні думки ОСОБА_4 ».
Суддя-доповідач вважає, що через наявність у тексті апеляційної скарги наведених висловлювань вона є неприйнятною та не може бути предметом апеляційного розгляду, тому вона підлягає поверненню ОСОБА_3 , виходячи з загальних засад кримінального провадження.
Хоча ухвала суду про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, може бути оскаржена в апеляційному порядку, проте реалізація цього права здійснюється в передбаченому КПК порядку, в тому числі з дотриманням вимог щодо змісту апеляційної скарги.
Вимоги до змісту апеляційної скарги встановлені статтею 396 КПК. Зокрема, апеляційна скарга має містити найменування суду апеляційної інстанції, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Втім не допускається зловживання процесуальним правом, тобто особа не може використовувати процесуальне право не за його призначенням (з іншою метою ніж передбачено КПК) - в цьому випадку не допускається подання апеляційної скарги з іншою метою ніж наведення доводів своїх вимог до апеляційної інстанції для подальшого їх вирішення апеляційним судом. Обґрунтування процесуальних вимог до суду апеляційної інстанції у виді некоректних висловлювань на адресу суду, є проявом неповаги до суду як установи та свідчить про зловживання правом.
Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (пункт 4 частини 1 статті 7 КПК). Відповідно до цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (частина 1 статті 11 КПК). Так само згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Крім цього, неповага до суду чи суддів забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом (стаття 129 Конституції України, частина 3 статті 6, стаття 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частина 4 статті 330 КПК).
КПК не містить визначення поняття «зловживання процесуальним правом», законодавець використовує його в контексті реалізації права на відвід та вступну промову у частині 4 статті 81 та абзаці 5 частини 1 статті 349 КПК відповідно.
Верховний Суд зазначив, що хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (далі - ККС ВС) від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24.09.2019 у справі № 755/10138/16-к та від 19.02.2019 у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к).
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1059/20). Аналогічний висновок міститься в постановах ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1056/20, від 29.07.2021 у справі № 264/6844/20, ухвалах ККС ВС від 26.10.2020 у справі № 442/2432/20, від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21, від 07.02.2022 у справі № 266/59/22, від 07.02.2022 у справі № 266/108/22.
Нормами КПК не визначено процесуальні наслідки подання апеляційної скарги, яка містить образливі висловлювання щодо суду, судді та його рішень та які можна кваліфікувати як зловживання правом.
У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК).
З наведених мотивів, виходячи з загальної засади поваги до людської гідності, вимоги норми статті 396 КПК та завдання кримінального провадження, апеляційна скарга, що містить образливі висловлювання щодо суду, судді та його рішень може свідчити про зловживання правом на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту. Застосування такого процесуального наслідку узгоджується з наведеною вище практикою Верховного Суду при вирішенні аналогічного питання (пункти 16-18 цієї ухвали).
Як вже зазначалось раніше, ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі навів некоректні висловлювання на адресу суддів, що є очевидним проявом неповаги до суду. Використання апелянтом у тексті скарги цих висловлювань вказує на зловживання правом на подання апеляційної скарги, тому апеляційна скарга є неприйнятною та підлягає поверненню на підставі загальних засад кримінального провадження.
Апеляційний суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею в порядку, встановленому КПК, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків такої апеляційної скарги.
Керуючись ст.399, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року разом з доданими до неї матеріалами повернути особі яка її подала у зв'язку з невідповідності її вимогам ст.396 КПК України.
Роз'яснити апелянту, що відповідно до ч.7 ст.399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_2