Номер провадження: 33/813/885/24
Номер справи місцевого суду: 522/23585/23
Головуючий у першій інстанції Іоніді К. В.
Доповідач Громік Р. Д.
12.03.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., перевіривши апеляційну скаргу адвоката Старюка Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп
20 лютого 2024 року адвокат Старюк В.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою.
01 березня 2024 року аналогічна апеляційна скарга надійшла на електронну адресу Приморського районного суду м. Одеси.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підписана особою, яка її подала, а саме адвокатом Старюком В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 (а.с.19-24).
За загальним правилом судочинства кожна заява чи скарга, що подаються до суду, в тому числі, апеляційна скарга, мають бути підписані особою, яка її подає.
Згідно із ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не регламентовані вимоги щодо оформлення апеляційної скарги. Разом з тим, відповідно до вимог КПК України (ч.5 ст.396), який за своєю правовою природою є найбільш наближеним до провадження у справі про адміністративні правопорушення, чітко визначено, що апеляційна скарга має бути підписана особою, яка її подає.
Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
У п.27 рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (за заявою № 24402/02) суд зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі «Делкурт проти Бельгії», від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А, № 11). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства», від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія А, № 93).
Апеляційна скарга, яка подана адвокатом Старюком В.А. в інтересах ОСОБА_1 надійшла на електронну пошту Одеського апеляційного суду та Приморського районного суду м. Одеси в електронній формі без скріплення електронним цифровим підписом, а тому вважається такою, що не підписана особою, яка її подала.
Враховуючи відсутність підпису на апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду, а тому скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_1 права повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформивши її належним чином.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Старюка Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2024 року повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік