Номер провадження: 33/813/668/24
Номер справи місцевого суду: 522/238/24
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.
Доповідач Копіца О. В.
04.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., секретаря судового засідання Стоянової Л.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського райсуду м. Одеси від 23.01.2024 відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір в дохід держави у сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до вказаної постанови, 23.12.2023 о 21 год. 53 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 , по вул. Пантелеймонівській, біля буд. №27, у м. Одесі, у стані алкогольного сп'яніння.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржувана постанова є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить скасувати постанову від 23.01.2024 та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На адресу апеляційного суду повернулася судова повістка, направлена на адресу ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Інших засобів зв'язку матеріали справи не містять.
Апеляційний суд враховує позицію ЄСПЛ, у справі «Пономарьов проти України», відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладені обставини, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 , як особа, яка подала апеляційну скаргу, мав можливість безперешкодно дізнатися дату її розгляду, у тому числі на сайті Судова влада, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння повністю доведена та підтверджується дослідженими судом апеляційної інстанції наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД 413615 (а.с. 1);
- чек-тестом алкотестера від 23.12.2024 із показником 1,85 % (а.с.3);
- матеріалами відеофіксації адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд констатує, що зібрані у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази є належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Додатково апеляційний суд наголошує, що апеляційна скарга окрім загальних посилань на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального прав не містить будь-яких доказів на їх підтвердження. Більш того, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на надання суду апеляційної додаткових пояснень у судовому засіданні.
Істотних та переконливих доводів, які б свідчили про недопустимість доказів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки судді першої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Насамкінець, враховуючи викладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського райсуду м. Одеси від 24.01.2024 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП -залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца