Номер провадження: 22-ц/813/2296/24
Справа № 522/10617/23
Головуючий у першій інстанції Павлик І.А.
Доповідач Сегеда С. М.
про поверненя апеляційної скарги
08.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.
Драгомерецького М.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 червня 2023 року про направлення за підсудністю до іншого суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення вартості безпідставно набутого майна,
встановив:
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 червня 2023 року дану справу було передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси (а.с.133).
Не погоджуючись із ухвалою суду від 06 червня 2023 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій також просив про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (а.с.187-189).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.09.2023 року, після виходу судді Сегеди С.М. з відпустки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху, через відсутність матеріалів справи (а.с.192)
Супровідними листами неодноразово матеріали справи було витребувано з Київського районного суду м. Одеси, і надійшли вони лише 27.11.2023 року (а.с.194-195).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.12.2023 року, апеляційну скаргу було залишено без руху, через визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження не поважними, та необхідність надання інших більш поважних причин.
Копію вищевказаної ухвали Одеського апеляційного суду від 04.12.2023 року було направло на електронну адресу вказану позивачем ОСОБА_1 в апеляційній скарзі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що є довідка про доставку електронного листа (а.с.199).
Однак, до теперішнього часу, вкзааний недолік усунуто не було.
За змістом норм ст.ст. 185, 357 ЦПК України якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Таких правових позицій дотримується і Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) і Верховний Суд в своїй Постанові від 14 лютого 2018 року, справа № 910/33054/15.
Слід зазначити, що Верховний Суд в своїх рішення неодноразово наголошує, що поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи, чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює сукупність обставин на свій розсуд (постанова Верховного Суду від 09 квітня 2020 року по справі № 638/13008/18 (провадження № 61-2607св19), постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі № 2-1368/07 (провадження № 61-6923св19).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
ЄСПЛ також зазначає, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід вважати неподаною та повернути апелянту через неусунення її недоліка.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 356, ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 червня 2023 року про направлення за підсудністю до іншого суду вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвалу разом із копіями апеляційної скарги та додатків до неї надіслати заявнику апеляційної скарги.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Судді Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький