11 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/331/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. (головуючої), Бакуліної С.В., Баранця О.М., Вронської Г.О., Губенко Н.М., Кібенко О.Р., Кролевець О.А., Мамалуя О.О., Студенця В.І.,
розглянув касаційну скаргу Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED)
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Жигалкін І.П.)
від 20.07.2023
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Лакіза В.В., судді - Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.)
від 02.11.2023
у справі за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
про визнання недійсними рішення
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED)
до: 1. Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз",
2. Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз",
3. Державного реєстратора Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Панченко Ірини Валеріївни,
про визнання рішення правління незаконним,
1. 27 січня 2023 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (надалі -Управитель) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним з моменту винесення рішення Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (надалі - відповідач, Товариство) , оформлене протоколом від 25 січня 2023 року.
2. Цим рішенням затверджено обрання члена Правління Товариства Панкова Олександра Юрійовича уповноваженою особою, яка може вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори та будь-які інші документи у порядку, передбаченому статутом Товариства, у разі тимчасового виконання обов'язків Голови Правління Товариства, та внести його в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, як підписанта згідно зі Статутом у разі тимчасового виконання ним обов'язків Голови Правління Товариства.
3. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що:
- обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу товариства є виключною компетенцією Наглядової Ради відповідно до пункту 9 частини другої статті 71 Закону України "Про акціонерне товариства" від 27 липня 2022 року № 2465-IX та пункту 10.2.2.7 Статуту;
- прийняття Правлінням Товариства рішення про призначення особи, яка має право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, виходить за межі виключних повноважень виконавчого органу, передбачених пунктом 11.5.1.1 Статуту;
- таке рішення має прямий вплив на права та інтереси позивача, як управителя активами - 95,9425% акцій Товариства, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;
- 26 липня 2022 року позивач повідомив про зміну членів Наглядової Ради, яка наділена виключними повноваженнями на призначення особи, яка має право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності.
4. 23 лютого 2023 року до суду звернулась також Компанія ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (надалі - Компанія), як третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору.
5. Компанія з урахуванням заяви про зміну предмету позову, що була прийнята судом, просила:
- визнати недійсним з моменту прийняття рішення Наглядової ради Товариства, оформлене протоколом №1/23 від 11 січня 2023 року;
- визнати рішення Правління Товариства, оформлене протоколом від 25 січня 2023 року, таким, що прийнято незаконним складом Правління;
- скасувати реєстраційні дії/записи державного реєстратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства, а саме: щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинені на виконання рішення Наглядової ради Товариства, оформленого протоколом №1/23 від 11.01.2023.
6. Компанія обґрунтовує свої вимоги нелегітимністю Наглядової Ради Товариства, оскільки:
- член наглядової ради, обраний як представник акціонера, може бути замінений лише таким акціонером. Управитель не є акціонером. Компанія таке рішення не приймала;
- рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, обраних шляхом кумулятивного голосування, приймається загальними зборами;
- повідомлення Управителя про заміну всього складу Наглядової ради Товариства, обраного шляхом кумулятивного голосування, не відповідає пункту 10.3.11 Статуту та статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року№ 514-VI;
- легітимними членами Наглядової ради Товариства є члени, обрані рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 19 квітня 2021 року;
- зміна членів Наглядової ради Товариства та формування нового складу Товариства, яке прийняло оскаржуване рішення, порушує майнові та корпоративні права Компанії, яка є акціонером Товариства.
7. Господарський суд Харківської області рішенням від 20.07.2023, яке було залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, відмовив повністю у задоволенні позову Управителя, а також у задоволенні позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.
8. 20 листопада 2023 року Компанія подала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
9. Компанія визначила, що підставами касаційного оскарження судових рішень є пункти 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
10. Скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, і відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зокрема:
1) норми статті 170 КПК України, статті 19 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", за змістом яких накладення на активи арешту є обов'язковою умовою здійснення Національним агентством управління ними, та саме в цій ухвалі про арешт мають бути вирішені питання про наявність підстав для обмеження користування чи розпорядження арештованим майном. Тому суди дійшли помилкового висновку про законність втручання в права власності заявника.
Скаржник стверджує:
- акціонери мають право користуватися акціями, в тому числі приймати участь в управлінні Товариством, оскільки відсутнє судове рішення про вилучення та обмеження власників акцій права користування акціями;
- Законом не встановлено, що договір про управління активами може бути легітимним рішенням, яке позбавляє чи обмежує власника користуватись своїми правами;
- ухвала про арешт майна з визначеними межами заходів забезпечення у кримінальному провадженні (заборона здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними) не поширюється на гарантоване Конституцією України право користування корпоративними правами та акціями (брати участь в управлінні Товариством);
- акціонер не оскаржує легітимність мети накладення арешту в межах заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку, якою є збереження речових доказів, проте вважає, що Управитель не був наділений компетенцією в частині самостійного визначення кандидатур для обрання до складу органів управління Товариства, оскільки забезпечувальні заходи не передбачають позбавлення власника такої правомочності, як користування своїм майном, до вирішення питання про долю речових доказів;
- відсутній висновок Верховного суду щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, оскільки у всіх інших подібних правовідносинах наявна ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно, в тому числі в частині обмеження користування власників своїм майном;
2) норми пункту 17 частини другої статті 33 та частини сьомої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які визначають, що право на заміну члена Наглядової ради має лише акціонер, представника якого обрано до складу Наглядової ради.
Скаржник стверджує:
- Управитель фактично замінив весь склад членів Наглядової ради замість обраних на Загальних зборах, а не замінив члена наглядової ради - представника акціонера. Членами наглядової ради було обрано представників Управителя, що мало відбуватись на Загальних зборах;
- обрання та припинення членів Наглядової ради віднесені до компетенції Загальних зборів, а от заміна членів Наглядової ради-представників акціонерів відбувається шляхом направлення повідомлення акціонером;
- лише акціонерові належить право замінити члена Наглядової ради, який є його представником, на іншого свого представника шляхом направлення письмового повідомлення, Управитель таке право немає;
- відповідно до пункту 10.3.13 Статуту повідомлення Управителя про зміну члена Наглядової ради - представника акціонера вважається недійсним і не тягне за собою ніяких юридичних наслідків для Товариства та його органів (посадових осіб Товариства);
- Управитель пізніше ініціював скликання Зборів акціонерів з питанням "Обрання членів Наглядової ради", що не відбулись, що означає, що він визнає, що заміна членів Наглядової ради відповідно до Статуту Товариства та законодавства, має відбуватись шляхом проведення Загальних зборів;
- договір від 05 липня 2022 року не є достатнім доказом для підтвердження набуття Управителем прав за цінними паперами, в тому числі і на заміну членів Наглядової ради. Набуття статусу управителя активів є неможливим без внесення відповідної інформації до системи депозитарного обліку щодо Управителя як керуючого рахунком. Зміни до анкети рахунку у цінних паперах власників-депонентів були внесені лише 08 серпня 2022 року. Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013, не застосовується, оскільки відповідно до частини першої статті 1045 ЦК України особливості управління цінними паперами встановлюються законом.
11. В обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови згідно з пунктом 4 частини другої статті 287, пунктом 3 частини першої статті 310 ГПК України, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми пункту 5 частини першої статті 227, пунктів 5, 7, 8 статті 238 ГПК України, оскільки необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи № 320/19614/23 за позовом ТОВ "Омега-Капітал" про оскарження дій та бездіяльності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також розпорядження Кабінету Міністрів України щодо питань управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках (ГПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
12. Компанія без визначення підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України, додатково вказує:
- суди не надали оцінки, що договір №11/2022 управління активами (майном) від 05 липня 2022 року є нікчемним, оскільки: 1) договір вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми (частина тринадцята статті 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"); 2) договір укладено з Управителем, який не отримав ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів; 3) наявна законодавча заборона оператору газорозподільної системи бути юридично та організаційно залежним від інших видів діяльності на ринку природного газу (стаття 39 Закону України "Про ринок природного газу"); 4) Управитель зобов'язаний управляти ввіреним майном особисто без права доручення іншій особі (замісникові) вчинення від імені Управителя дій, необхідних для управління активами (частина перша статті 1038 ЦК України); 5) Управитель має право здійснювати управління в інтересах сторони, що надала їй право управління - АРМА, і не може діяти від імені акціонера (стаття 1029 ЦК України);
- суд першої інстанції аргументував свій висновок мотивами, в якому прослідковуються ознаки дискримінації (через незначний пакет акцій Компанії), що є порушенням принципу рівності та заборону дискримінації;
- суд першої інстанції не дослідив зібрані у справі докази.
13. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
14. 15 грудня 2023 року скаржник подав клопотання про звернення до Суду Європейського Союзу із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення, а також з клопотанням до Європейського суду з прав людини із запитом на отримання Консультативного висновку.
15. Управитель та Товариство подали відзиви на касаційну скаргу, просять судові рішення залишити без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
16. 25 січня 2024 року Компанія подала пояснення на відзив Товариства.
17. Товариство подало заперечення щодо поданих пояснень. Просило залишити пояснення без розгляду.
18. 30 січня 2024 року Верховний Суд оголосив у судовому засіданні перерву.
19. 19 лютого 2024 року та 20 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення скаржника.
20. 20 лютого 2024 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою з огляду на категорію і складність справи, з метою забезпечення єдності судової практики на підставі статті 33 ГПК України збільшив кількісний склад колегії суддів для розгляду справи № 922/331/23 та передав справу на автоматизований розподіл для визначення колегії суддів у складі дев'яти суддів, що відповідає загальній кількості суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду.
21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Кондратової І.Д. (головуючої), Бакуліної С.В., Баранця О.М., Вронської Г.О., Губенко Н.М., Кібенко О.Р., Кролевець О.А., Мамалуя О.О., Студенця В.І.
22. Частиною другою статті 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
23. Верховний Суд вважає за необхідне призначити справу за касаційною скаргою Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED) до розгляду у відкритому судовому засіданні, про що повідомити учасників справи.
24. Враховуючи задоволення заяви представниці Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" - адвокатки Баранової Віталії Іванівни та представниці Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED) - адвокатки Беркути Наталії Михайлівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, Суд вважає за необхідне провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції.
Керуючись статтями 120, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Прийняти справу № 922/331/23 за касаційною скаргою Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 до провадження.
2. Здійснити перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 922/331/23 за касаційною скаргою Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED) в судовому засіданні 01 квітня 2024 року об 11:00 год у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №203.
3. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
4. Забезпечити участь адвокаток Баранової Віталії Іванівни та Беркути Наталії Михайлівни у судовому засіданні у справі № 922/331/23, призначеному на 01 квітня 2024 року об 11:00 год, в режимі відеоконференції відповідно до положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua).
5. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розміщена на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
6. Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представнику необхідно за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення, а також авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
7. Попередити, що відповідно до частини п'ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, підсистеми відеоконференцзв'язку, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
О. Баранець
Г. Вронська
Н. Губенко
О. Кібенко
О. Кролевець
О. Мамалуй
В. Студенець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд