27 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2604/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
Фізичної особи - підприємця Мици Юрія Вікторовича - не з'явилися,
Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича - Квартенка О. Р. (адвоката, в режимі відеоконференції),
заступника керівника Харківської обласної прокуратури - Шапки І. М.,
Харківської обласної військової адміністрації - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича
на додаткову ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 (колегія суддів: Бородіна Л. І. - головуюча, Здоровко Л. М., Лакіза В. В.) у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Мици Юрія Вікторовича
до Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича
про стягнення 5000,00 грн та визнання права власності,
та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича
до Фізичної особи - підприємця Мици Юрія Вікторовича
про визнання права власності,
за участю заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах
держави в особі Харківської обласної військової адміністрації,
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. У грудні 2022 року Фізична особа - підприємець Мица Юрій Вікторович (далі - ФОП Мица Ю. В.) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича (далі - ФОП Мігунов В. І.), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив стягнути з відповідача 5000,00 грн заборгованості зі сплати орендної плати та визнати право власності ФОП Мици Ю. В. на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 6.
1.2. У квітні 2023 року ФОП Мігунов В. І. звернувся до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ФОП Мици Ю. В., в якому попросив визнати право власності ФОП Мігунова В. І. в обсязі частки розміром 806/1000 на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 6.
1.3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 (суддя Хотенець П. В.) у справі № 922/2604/22 частково задоволено первісний позов ФОП Мици Ю. В. до ФОП Мігунова В. І. про стягнення 5000,00 грн та визнання права власності на земельну ділянку.
Визнано право власності ФОП Мици Ю. В. на земельну ділянку площею 0,8677 га з кадастровим номером 660125002, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 6, в обсязі частки розміром 194/1000.
В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.
Задоволено у повному обсязі зустрічний позов ФОП Мігунова В. І. до ФОП Мици Ю. В. про визнання права власності на земельну ділянку в обсязі частки розміром 806/1000.
Визнано право власності ФОП Мігунова В. І. на земельну ділянку площею 0,8677 га з кадастровим номером 660125002, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 6, в обсязі частки розміром 806/1000.
1.4. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації. У цій апеляційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури просив залучити до участі у справі Харківську обласну військову адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом - ФОП Мици Ю. В., а також на стороні відповідача за первісним позовом - ФОП Мігунова В. І.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури у поданій апеляційній скарзі також просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22 в частині задоволення первісних та зустрічних позовних вимог із урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 про роз'яснення рішення суду та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог, в іншій частині - рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22 залишити без змін. Судові витрати, понесені Харківською обласною прокуратурою за подання апеляційної скарги, заступник керівника Харківської обласної прокуратури просив покласти на ФОП Мицу Ю. В. та ФОП Мігунова В. І.
1.5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 922/2604/22 прийнято відмову ФОП Мици Ю. В. від первісного позову та прийнято відмову ФОП Мігунова В. І. від зустрічного позову.
Визнано нечинним рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22.
Закрито провадження у справі № 922/2604/22.
Повернуто Харківській обласній прокуратурі з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, в сумі 31 098,31 грн
2. Короткий зміст оскаржуваної додаткової ухвали апеляційного господарського суду
2.1. Додатковою ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 922/2604/22 задоволено заяву заступника керівника Харківської обласної прокуратури про стягнення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22.
Вирішено стягнути з ФОП Мици Ю. В. на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 6033,07 грн.
Вирішено стягнути з ФОП Мігунова В. І. на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 25 065,24 грн.
2.2. Постановляючи додаткову ухвалу, апеляційний господарський суд виходив із того, що Харківська обласна прокуратура як учасник апеляційного провадження зазнала судових витрат у вигляді 50 % від сплаченого судового збору (частина, яка не підлягає поверненню з Державного бюджету) внаслідок відмови ФОП Мици Ю. В. від первісного позову та відмови ФОП Мігунова В. І. від зустрічного позову. За таких обставин, за висновком апеляційного господарського суду, Харківська обласна прокуратура на підставі частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України має право на відшкодування понесених нею судових витрат за рахунок ФОП Мици Ю. В. та ФОП Мігунова В. І. пропорційно до розміру їх позовних вимог. З огляду на викладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для покладення витрат Харківської обласної прокуратури зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у невідшкодованій за рахунок Державного бюджету України частині в розмірі 31 098,31 грн: на ФОП Мицу Ю. В. - у розмірі 6033,07 грн та ФОП Мігунова В. І. - у розмірі 25 065,24 грн.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із додатковою ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 922/2604/22, до Верховного Суду звернувся ФОП Мігунов В. І. із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену додаткову ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви заступника керівника Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/2604/22.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ФОП Мігунов В. І. зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права.
3.3. ФОП Мігунов В. І. наголошує на тому, що відповідно до приписів статті 130 Господарського процесуального кодексу України саме відповідач має право на звернення із заявою про відшкодування судових витрат з позивача, а не будь-яка інша сторона. Водночас Харківська обласна прокуратура та Харківська обласна військова адміністрація не є відповідачами у цій справі, а тому до них, на думку скаржника, не можуть бути застосовані спеціальні приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
3.4. Крім того, ФОП Мігунов В. І. вважає, що апеляційний господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, неправильно застосував приписи статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20.
3.5. 27.02.2024 Верховний Суд зареєстрував відзив Харківської обласної прокуратури на касаційну скаргу ФОП Мігунова В. І., який сформований 27.02.2024 в системі "Електронний суд". Оскільки ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.02.2024, а відзив сформовано 27.02.2024 в системі "Електронний суд", тобто після закінчення встановленого процесуального строку на його подання, Харківська обласна прокуратура просить поновити строк на для подання відзиву на касаційну скаргу. Клопотання про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу обґрунтовано тим, що ухвала Верховного Суду від 29.01.2024 надійшла до Харківської обласної прокуратури 23.02.2024, а тому Харківська обласна прокуратура об'єктивно була позбавлена можливості подати відзив на касаційну скаргу у строк до 13.02.2024, встановлений Судом.
3.6. Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки відповідно до довідки Верховного Суду про доставку документа в кабінет Електронного суду від 31.01.2024, ухвала Верховного Суду від 29.01.2024 про відкриття касаційного провадження у справі № 922/2604/22 доставлена 29.01.2024 в електронний кабінет Харківської обласної прокуратури. Таким чином, доводи Харківської обласної прокуратури про те, що ухвала Верховного Суду від 29.01.2024 надійшла до Харківської обласної прокуратури 23.02.2024, є необґрунтованими. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про те, що відзив Харківської обласної прокуратури має бути залишений без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
4. Розгляд касаційної скарги, обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом, та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника ФОП Мігунова В. І., дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути задоволена з огляду на таке.
4.3. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду, що постановлена за результатами розгляду заяви заступника керівника Харківської обласної прокуратури про стягнення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22.
4.4. Постановляючи зазначену ухвалу, апеляційний господарський суд установив, що, не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації. У цій апеляційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури просив залучити до участі у справі Харківську обласну військову адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом - ФОП Мици Ю. В., а також на стороні відповідача за первісним позовом - ФОП Мігунова В. І.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури у поданій апеляційній скарзі також просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22 в частині задоволення первісних та зустрічних позовних вимог з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 про роз'яснення рішення суду та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог, в іншій частині - рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22 залишити без змін. Судові витрати, понесені Харківською обласною прокуратурою за подання апеляційної скарги, заступник керівника Харківської обласної прокуратури просив покласти на ФОП Мицу Ю. В. та ФОП Мігунова В. І.
4.5. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що 22.11.2023, до початку судового засідання через канцелярію апеляційного господарського суду від ФОП Мици Ю. В. надійшла заява про відмову від позову. У наведеній заяві ФОП Мица Ю. В. зазначав, що у нього виникли обставини, відповідно до яких ФОП Мица Ю. В. втратив інтерес до правовідносин, які виникли у цій справі. З огляду на викладене ФОП Мица Ю. В. заявив про відмову від позову у справі № 922/2604/22 та просив визнати нечинним рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22 і закрити провадження у цій справі.
4.6. Крім того, 22.11.2023 через канцелярію апеляційного господарського суду, до початку судового засідання від ФОП Мігунова В. І. надійшла заява про відмову від позову. У наведеній заяві ФОП Мігунов В. І. зазначав, що у нього виникли обставини, відповідно до яких ФОП Мігунов В. І. втратив інтерес до правовідносин, які виникли у цій справі. З огляду на викладене ФОП Мігунов В. І. заявив про відмову від зустрічного позову у справі № 922/2604/22 та просив визнати нечинним рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22 і закрити провадження у цій справі.
4.7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 922/2604/22 прийнято відмову ФОП Мици Ю. В. від первісного позову та прийнято відмову ФОП Мігунова В. І. від зустрічного позову. Визнано нечинним рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22. Закрито провадження у справі № 922/2604/22.
Повернуто Харківській обласній прокуратурі з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, в сумі 31 098,31 грн
4.8. 11.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку від заступника керівника Харківської обласної прокуратури надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. У цій заяві заступник керівника Харківської обласної прокуратури просив покласти витрати зі сплати судового збору, понесені Харківською обласною прокуратурою за подання апеляційної скарги в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22, у розмірі 50 %, що складає 31 098,31 грн, сплачені на підставі платіжних інструкцій від 18.09.2023 № 2237 та від 16.10.2023 № 2540, на позивача за первісним позовом - ФОП Мицу Ю. В. та позивача за зустрічним позовом ФОП Мігунова В. І. пропорційно до розміру позовних вимог: 6033,07 грн і 25 065,24 грн відповідно.
4.9. Наведена заява заступника керівника Харківської обласної прокуратури мотивована таким. Обґрунтовуючи право на звернення з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22 в частині задоволення позовних вимог, прокурор наголошував на тому, що земельна ділянка площею 0,8677 га з кадастровим номером 660125002, розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 6, є власністю держави, а повноваженнями щодо передачі цієї земельної ділянки у власність або користування наділена Харківська обласна військова адміністрація.
Водночас Харківська обласна військова адміністрація рішень щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність або користування ФОП Миці Ю. В та ФОП Мігунову В. І. не приймала. Земельною ділянкою, яка належить до державної власності, фактично розпорядився суд на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22.
Внаслідок відмови ФОП Мици Ю. В. та ФОП Мігунова В. І. від позовів частина судового збору, сплачена Харківською обласною прокуратурою за подання апеляційної скарги, у розмірі 50 %, тобто в сумі 31 098,31грн, залишилася невідшкодованою.
4.10. Апеляційний господарський суд установив, що, за доводами прокурора, висловленими в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 21.12.2023, звертаючись із апеляційною скаргою, прокурор просив залучити до участі у справі Харківську обласну військову адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом - ФОП Мици Ю.В., а також на стороні відповідача за первісним позовом - ФОП Мігунова В. І. Проте це клопотання не було розглянуто судом у зв'язку з відмовою ФОП Мици Ю. В. та ФОП Мігунова В. І. від їх позовів та прийняття судом таких відмов.
4.11. Апеляційний господарський суд також установив, що за звернення до суду з апеляційною скаргою прокурор сплатив судовий збір у загальному розмірі 62 196,62 грн (платіжна інструкція від 18.09.2023 № 2237 на суму 11 773,50 грн та платіжна інструкція від 16.10.2023 № 2540 на суму 50 423,12 грн).
4.12. Апеляційний господарський суд зазначив, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 922/2604/22 повернуто Харківській обласній прокуратурі з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, в сумі 31 098,31 грн.
4.13. Водночас питання щодо розподілу інших 50 % відсотків судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, в сумі 31 098,31 грн, апеляційний господарський суд не вирішив.
4.14. За таких обставин апеляційний господарський суд констатував, що Харківська обласна прокуратура у справі № 922/2604/22 понесла судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 31 098,31 грн.
4.15. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд із посиланням на приписи частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції з ФОП Мици Ю. В. в розмірі 6033,07 грн та з ФОП Мігунова В. І. в розмірі 25 065,24 грн на користь Харківської обласної прокуратури.
4.16. Апеляційний господарський суд виходив із того, що Харківська обласна прокуратура як учасник апеляційного провадження зазнала судових витрат у вигляді 50 % від сплаченого судового збору (частина, яка не підлягає поверненню з Державного бюджету) внаслідок відмови ФОП Мици Ю. В. від первісного позову та відмови ФОП Мігунова В. І. від зустрічного позову. За таких обставин, за висновком апеляційного господарського суду, Харківська обласна прокуратура на підставі частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України має право на відшкодування понесених нею судових витрат за рахунок ФОП Мици Ю. В. та ФОП Мігунова В. І. пропорційно до розміру їх позовних вимог. З огляду на викладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для покладення витрат Харківської обласної прокуратури зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в невідшкодованій за рахунок Державного бюджету України частині у розмірі 31 098,31 на ФОП Мицу Ю. В. у розмірі 6033,07 грн та ФОП Мігунова В. І. у розмірі 25 065,24 грн.
4.17. ФОП Мігунов В. І. не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернувся з касаційною скаргою на додаткову ухвалу.
4.18. Скаржник вважає, що відповідно до приписів статті 130 Господарського процесуального кодексу України саме відповідач має право на звернення із заявою про відшкодування судових витрат з позивача, а не будь-яка інша сторона. Водночас Харківська обласна прокуратура та Харківська обласна військова адміністрація не є відповідачами у цій справі, а тому до них, на думку скаржника, не можуть бути застосовані спеціальні приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
4.19. Крім того, ФОП Мігунов В. І. зазначає, що апеляційний господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, неправильно застосував приписи статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20.
4.20. Колегія суддів установила, що у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом під час постановлення оскаржуваної ухвали:
"Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129- 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною".
4.21. Скаржник також зазначає, що подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 922/592/17.
4.22. Верховний Суд, проаналізувавши наведений висновок, на який посилається ФОП Мігунов В. І., перевіривши та надавши оцінку доводам скаржника, зазначає, що відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
4.23. Стаття 123 Господарського процесуального кодексу України визначає види судових витрат, до яких, зокрема, належать судовий збір.
4.24. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір це - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
4.25. Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
4.26. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
4.27. Частинами 1, 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
4.28. Отже, наведені положення процесуального законодавства свідчать про те, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Тобто право на відшкодування судових витрат надано виключно позивачу та відповідачу. Наведений припис частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України є абсолютно визначеним та не передбачає розширеного тлумачення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 922/836/21, від 21.09.2021 у справі № 909/229/21.
4.29. З огляду на викладене помилковими є висновки апеляційного господарського суду про те, що Харківська обласна прокуратура на підставі частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України має право на відшкодування понесених нею судових витрат за рахунок ФОП Мици Ю. В. та ФОП Мігунова В. І. пропорційно до розміру їх позовних вимог.
4.30. Таким чином, підтвердилися доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд неправильно застосував приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
4.31. За таких обставин додаткова ухвала Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 922/2604/22 постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства, а саме частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України. Тому цю ухвалу слід скасувати та відмовити в задоволенні заяви заступника керівника Харківської обласної прокуратури про стягнення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22.
4.32. Водночас колегія суддів не може взяти до уваги посилання ФОП Мігунова В. І. на постанови Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20, оскільки скаржник не зазначив висновки які, на його думку, не були враховані апеляційним господарським судом під час постановлення оскаржуваної ухвали. Крім того, скаржник не зазначив конкретну норму (норми) права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку, на думку скаржника, неправильно застосував апеляційний господарський суд. Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу та встановлювати, які саме висновки Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права не було враховано судом під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 904/4921/22, від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 19.09.2023 у справі № 912/1263/22, від 13.09.2022 у справі № 910/13873/21, від 31.05.2022 у справі № 910/3406/21, від 05.07.2022 у справі № 911/3448/20.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Відповідно до частин 3, 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
5.3. За змістом частин 1, 2 статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
5.4. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, підтвердилися під час касаційного провадження. За таких обставин оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду необхідно скасувати та відмовити в задоволенні заяви заступника керівника Харківської обласної прокуратури про стягнення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22
6. Судові витрати
У Верховного Суду немає правових підстав для розподілу судових витрат, оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на додаткову ухвалу апеляційного господарського суду про розподіл судових витрат не сплачується. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1158/23, від 17.01.2024 у справі № 910/2158/23, від 10.01.2024 у справі № 910/1692/23.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича задовольнити.
2. Додаткову ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 922/2604/22 скасувати, відмовити в задоволенні заяви заступника керівника Харківської обласної прокуратури про стягнення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2023 у справі № 922/2604/22.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак