Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"11" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/703/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Новопокровське, вул. ім. В.Вєсічна, буд. 1)
до Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63523, Харківська обл., смт. Новопокровка, вул. Дворянська, 9А)
про визнання протиправним та скасування рішення.
Позивач, Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, згідно вимог якої позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Новопокровської селищної ради від 16 вересня 2015 року про надання ТОВ Фірма "Посад" земельної ділянки в оренду;
- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Новопокровської селищної ради від 15.05.2015 року "Про надання ТОВ Фірма "Посад" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування будівлі магазину для подальшого оформлення договору оренди.
Разом з тим, з позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів.
Дослідивши матеріали позовної заяви у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 161 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Таким чином, позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частиною 5 статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Статтею 244 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
У даному разі позовну заяву підписано від імені Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Чуб Сергієм Володимировичем. На підтвердження повноважень відповідної особи до позовної заяви додано довіреність б/н від 12.10.2023, що видана в.о. генерального директора Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Гасан Сергієм Михайловичем. При цьому у вказаній довіреності зазначено, що Чуб Сергій Володимирович є в.о. начальника юридичного відділу.
Разом з тим, за приписами статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частинами 1, 2 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності). Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13.03.2018 у справі №910/23346/16 та постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №922/2246/19.
Згідно пункту 1 частини 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму. Водночас відповідно до пункту 2 частини 5 цієї статті малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, оцінивши категорію справи, суд зазначає, що вказана справа не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у частині 5 статті 12 ГПК України.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 проаналізувала судові рішення, ухвалені касаційними судами різних юрисдикцій, окремо, щодо вирішення питання обсягу наданих документів на підтвердження повноважень самопредставництва юридичної особи / суб'єкта владних повноважень та зазначила, що починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Наявність або відсутність у державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
З наведеного вище слідує, що виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 ГПК України доказів, зокрема положення, трудового договору, контракту тощо з чітким визначенням прав такої особи діяти від імені юридичної особи не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів".
Водночас матеріали позовної заяви не містять доказів наявності трудових відносин ОСОБА_1 із Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", як і доказів на підтвердження того, що коло трудових (посадових) обов'язків підписанта позовної заяви охоплює можливість діяти від імені позивача у суді за правилами самопредставництва (трудового договору (контракту), посадової інструкції, положення).
Тобто, матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження того, що Чуб Сергій Володимирович є посадовою особою вказаної юридичної особи (в.о. начальника юридичного відділу) і уповноважений діяти в її інтересах через інститут самопредставництва та має право на підписання позовної заяви, або через інститут представництва.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі належать відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє правосуб'єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00953042) є Гасан Сергій Михайлович. Натомість відомості про ОСОБА_1 як про особу, яка може вчиняти дії від імені Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" у порядку самопредставництва у реєстрі також відсутні.
Отже, слід констатувати, що підписантом позовної заяви не підтверджено відповідно до закону, положення, трудового контракту, наказу повноважень діяти від імені позивача у порядку самопредставництва або через представника у розумінні положень статті 56, 58 ГПК України, що узгоджується з висновками Верховного Суду в ухвалі від 18.04.2023 по справі №903/700/20, від 26.06.2023 по справі №7/175, від 18.09.2023 по справі №910/13968/22, від 22.01.2024 по справі №910/151/23, від 23.01.2024 по справі №922/2945/23, від 04.03.2024 по справі №912/3604/15.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
За змістом пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ГПК України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має наслідки, передбачені частиною 5 статті 174 ГПК України.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, позовна заява, яка підписана особою, що не підтвердила свої повноваження щодо подання та підписання позовної заяви в порядку, передбаченого законодавством, підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України.
Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
Керуючись ст. ст. 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає чинності з дати її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 11.03.2024 р.
Суддя Сальнікова Г.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).