Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
11 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/5312/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Махлай Б.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача: Романенко О.М., адвокат, довіреність № 391/24 від 26.12.23 р.
відповідача: не з'явився,
розглянувши заяву ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 5733 від 01 березня 2024 року), у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", місто Київ,
до Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ", місто Харків,
про стягнення коштів, -
В провадженні Господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебувала справа № 922/5312/23. 26 лютого 2024 року, рішенням Господарського суду Харківської області, задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ". Стягнуто з Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 576 646,12 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 8 649,69 грн.
01 березня 2024 року до суду від ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ” надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 5733). Враховуючи, що додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а дана справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, то й і заява позивача підлягає розгляду в тому самому порядку (ч. 3 ст. 244 ГПК України), ухвалою Господарського суду Харківської області від 04 березня 2024 року розгляд заяви призначений у судовому засіданні. 06 березня 2024 року до суду від АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ" надійшли заперечення на заяву “ТВІЙ ГАЗЗБУТ” про ухвалення додаткового рішення (вх. № 5733), у яких міститься клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. 11 березня 2024 року до суду від ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ” надійшли заперечення на заперечення АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ" на заяву про ухвалення додаткового рішення, які залишені судом без уваги через неузгодженість їх подання до норм ГПК України.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Приписами статті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.
У рішенні Господарського суду Харківської області від 26 лютого 2024 року у справі № 922/5312/23 не було здійснено розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на повідомлення, що міститься у позовній заяві, про те, що докази про судові витрати, що будуть понесені позивачем, будуть надані пізніше.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України). У частині 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У заяві вказується, що з метою забезпечення ефективного правового супроводу інтересів Товариства, ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» уклав з АО «ГАРАНТ ГРУП» Договір про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01.11.2021 року (далі по тексту - Договір) та Додаткову угоду № ПД/03359500 від 09.11.2023 року до Договору. Відповідно до п.4 Додаткової угоди № ПД/03359500 від 09.11.2023 року до Договору загальна вартість послуг, що надається Виконавцем за умовами даної угоди розраховується на підставі узгодженої Сторонами розміру погодинної ставки вартості роботи адвокатами виконавця, яка складає 2 000,00 грн. за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається Сторонами в актах надання послуг. Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2024 за Додатковою угодою № ПД/03359500 від 09.11.2023 року до Договору Адвокатське об'єднання «ГАРАНТ ГРУП» надало, а ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» прийняло послуги згідно Додаткової угоди № ПД/03359500 до Договору. Загальна кількість наданих послуг згідно акту приймання-передачі послуг від 01.03.2024 р. за Додатковою угодою № ПД/03359500 від 01.03.2024 року складає 09 год. 04 хв. на загальну суму 18 133,12 грн., про стягнення яких і просить позивач.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного висновку.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього ГПК України). Витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником, клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 ГПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Судом враховується, що відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що міститься у запереченнях на заяву “ТВІЙ ГАЗЗБУТ” про ухвалення додаткового рішення (вх. № 5733 від 06 березня 2024 року).
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, зокрема, з огляду на положення частини 6 статті 126 ГПК України. Тобто, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Верховний Суд звертає увагу у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, як зазначає Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 911/739/15, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14 листопада 2018 року від якого об'єднана Палата у постанові від 03 листопада 2019 року у справі № 922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що позивачем дійсно у позовній заяві повідомлено суд про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Так, до позовної заяви долучено договір про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01 листопада 2021 року, який укладений між ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (замовник) та АО «Гарант Груп». Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати юридичні послуги, здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги на умовах, що визначені Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги. Додатковою угодою № 6 від 30 грудня 2023 року сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2025 року. Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2024 року до Договору сторонами погоджено обсяг послуг на загальну суму 18 133,12 грн.
Суд вчергове звертає увагу, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на нескладність справи (спір виник з приводу стягнення боргу за договором про постачання електричної енергії), а відповідно і нескладність підготовки позовної заяви та її невеликий обсяг, затрачений адвокатом час на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, додані докази є типовими для договорів про постачання електричної енергії; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінювалось, складання позову не вимагало вивчення та аналізу великого обсягу матеріалів), з урахуванням заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, у даному випадку розумним та пропорційним є стягнення 5 000,00 грн.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, суд, детально проаналізувавши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи розумності та пропорційності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Крім того, як вбачається із акта приймання-передачі послуг від 01 березня 2024 року до договору про надання юридичних послуг від 01.11.2021 року за № 38А200-4918-21 до складу витрат на професійну правничу допомогу позивач включає підготовку заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 499,95 грн. (1,15 год). Водночас, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22: «В силу приписів наведених вище положень законодавства Суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору».
Під час ухвалення додаткового рішення судом враховано означену постанову ОП КГС ВС.
Окремо суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року по справі № 390/34/17 зазначено наступне: «Добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Очевидно, що дії позивача, який уклав 24 грудня 2013 року додаткову угоду до договору оренди землі від 19 листопада 2007 року № 61, а згодом пред'являє позов про визнання договору оренди землі від 19 листопада 2007 року № 61 неукладеним, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди та отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісним. Договір оренди землі від 19 листопада 2007 року № 61 є укладеним після досягнення сторонами усіх істотних умов, а це відбулося 19 листопада 2007 року за життя орендодавця і за його підписом і підстав вважати спірний договір неукладним немає».
На підставі вищевикладеного, АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ" не може одночасно займати позицію про відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та заявляти про зменшення цих же витрат у зв'язку із їх непропорційністю та завищеним розміром. Іншими словами, АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ" не може одночасно заперечувати проти існування документів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, та заявляти клопотання про зменшення цих витрат, тобто їх визнання, але не в завищеному розмірі. В цьому суд вбачає суперечність позиції АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ".
Керуючись статтями 6, 42, 123, 126, 129, 221, 232-233, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про ухвалення додаткового рішення (вх. № 5733 від 01 березня 2024 року) - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ" (61109, місто Харків, вулиця Безлюдівська, будинок 1; код ЄДРПОУ: 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2; код ЄДРПОУ: 43965848) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення, відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.
Додаткове рішення підписано 12 березня 2024 р.
Суддя Н.В. Калініченко