Номер провадження: 22-ц/813/1422/24
Справа № 947/4938/23
Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.
Доповідач Вадовська Л. М.
11.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу №947/4938/23 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2023 року у складі судді Петренка В.С., -
Заявник ОСОБА_1 , звернувшись 13 лютого 2023 року до суду вищевказаною заявою, просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до повноліття дитини (а.с.1-5).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2023 року відмовлено у видачі судового наказу (а.с.25-27).
Висновок суду мотивовано тим, що з виданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради довідки №А7-9646-ф/л встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за тією ж адресою, що й заявник та дитина, тому суд не має можливості безспірно встановити на утриманні кого з батьків перебуває дитина та хто з батьків має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Заявником при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини не додано документів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано вимоги, чим порушені положення статті 163 ЦПК України. В межах наказного провадження суддя не може пересвідчитися у факті виникнення у заявника права вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання дитини.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає в наступному. Постановою Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року у справі №947/33782/20 визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 , тому висновок суду про неможливість встановлення на утриманні кого з батьків перебуває дитина, помилкові. Факт проживання батьків за однією адресою не є підставою для відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини разом з одним із них. Дитина проживає з батьком, суд протиправно відмовив у видачі судового наказу батьку, з яким проживає дитина відповідно до судового рішення. Заява про видачу судового наказу подана у відповідності до вимог статті 163 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (у шлюбі ОСОБА_5 ) є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дитини ОСОБА_3 зареєстровано з 16 серпня 2013 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року у справі №947/3382/20 (постанову суду в касаційному порядку не оскаржено) місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено з батьком ОСОБА_1 (а.с.8-14).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2022 року у справі №520/2119/14-ц (ухвалу суду в касаційному порядку не оскаржено) визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №520/2119/14-ц, виданий Київським районним судом м. Одеси 19 вересня 2017 року на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2017 року у справі №520/2119/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , 2008 року народження.
Право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має той з батьків дитини, з яким дитина на проживає.
Місце проживання дитина ОСОБА_3 судовим рішенням, що має законну силу, визначено з батьком.
Виконавчий лист про стягнення аліментів з батька на користь матері на утримання дитини визнано таким, що не підлягає виконанню.
Вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 заявлено батьком.
За таких обставин, відмова у видачі судового наказу з посиланням на порушення заявником вимог статті 163 ЦПК України безпідставна.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, ст.ст.379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2023 року про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 березня 2024 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова