Справа № 466/10518/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/59/24 Доповідач: ОСОБА_2
29 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2022 року про закриття кримінального провадження №12012150090000174 від 29 листопада 2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 382 КК України,
з участю потерпілого ОСОБА_6 ,
вищенаведеною ухвалою клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150090000174 від 29.11.2012р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 382 КК України - задоволено.
Кримінальне провадження №12012150090000174 від 29.11.2012р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 382 КК України - закрито у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2022 року, потерпілий ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150090000174 від 29.11.2012р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 382 КК України, відмовити.
Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що він є членом Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об'єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» з 1981 року. 29 грудня 2012 року до ЄРДР внесено відомості про злочини, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 358 КК України. Вказані злочини стосувались подій, що мали місце у 2007 році і тривають до сьогодні. Зокрема, у 2007 році було здійснено захоплення нежитлових приміщень площею 1 242,8 кв.м. за адресою: пр. Чорновола, 67, шляхом прихованого, злочинного майна від юридичної особи Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об'єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» до юридичної особи ТзОВ «Облагробуд-Львів». Керівником кооперативної юридичної особи (членом якої він є) був ОСОБА_8 ; керівником ТзОВ «Облагробуд-Львів», на яку переписали вкрадене приміщення через підробку документів є ОСОБА_8 . Саме ця особа у 2007 році підробила документи та вкрала у кооперативу приміщення площею 1 242,8 кв.м. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 січня 2012 року у справі №2-263 (2011р.) вирішено «визнати незаконним та скасувати п. 3 рішення Ради Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об'єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» №335 від 14 листопада 2007 року про передачу до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Облагробуд-Львів» приміщення площею 1 242,8 кв.м. за адресою: пр. Чорновола, 67». Це рішення залишено в силі касаційною інстанцією, однак ОСОБА_8 не повертає кооперативу вказане майно та почав його розпродувати. Відтак потерпілому незрозуміло, як можна не встановити особу ОСОБА_8 , який з 2007 року очолює кооператив та ТОВ.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити.
Прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання, у таке не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши доповідача, позицію потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Серед завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру та прийнято законне рішення, як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
Судове рішення згідно зі ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до набрання вироком законної сили минуло десять років.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження та встановлено судом першої інстанції, 14 липня 2009 року до УДСБЕЗ ГУМВС України у Львівській області надійшла заява від членів трудового колективу ЛОКМОПАБ «Львівоблагропромбуд» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , у якій йшлося про те, що, на думку заявників, керівництво ЛОКМОПАБ «Львівоблагропромбуд» здійснило рейдерське захоплення нежитлових приміщень площею 1242,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . З матеріалів звернення вбачалось, що вказані приміщення належали Львівському обласному кооперативному об'єднанню по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», однак, як останні довідались з відповіді прокуратури Шевченківського району, через схему передачі нерухомого майна до ТзОВ «Облагробуд-Львів» з подальшим узаконенням через рішення господарського суду від 09.10.2008р., дане майно перейшло з власності Львівського обласного кооперативного об'єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» у власність ТзОВ «Облагробуд-Львів». Також останні повідомили, що в акті приймання-передачі нежитлових приміщень від 29 січня 2008 року підставою приймання-передачі вказано, крім протоколу загальних зборів учасників самого ТзОВ «Облагробуд-Львів» №2 від 14.11.2007р., також рішення ради Львівського обласного кооперативного об'єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» №335 від 14.11.2007. Однак, на засіданні ради, вказане питання про передачу вказаних приміщень Львівського обласного кооперативного об'єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», жодне рішення про передачу до статутного фонду ТЗОВ «Облагробул-Львів» не приймалось. Перевірку за вказаним зверненням було доручено працівникам СДСБЕЗ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, які 05.11.2009, за результатами перевірки викладених у даному зверненні доводів, винесли постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Прокуратурою Шевченківського району м. Львова проведено перевірку законності прийнятого рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, внаслідок якої, 27 листопада 2009 року порушено кримінальну справу за № 183 - 0421, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та розпочато досудове розслідування за фактом підроблення службовими особами ЛОКМОПАБ «Львівоблагропромбуд» рішення ради №335 від 14 листопада 2007 року щодо передачі до статутного фонду ТзОВ «Облагробуд-Львів» нежитлових приміщень у виробничо-лабораторному корпусі по пр.Чорновола, 67 у м. Львові, загальною площею 1242,8 кв.м.
29 листопада 2012 року, у зв'язку із прийняттям нового кримінального процесуального кодексу України, відомості про вказане кримінальне правопорушення, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012150090000174, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за фактом заволодіння службовими особами ЛОКМОПАБ «Львівоблагропромбуд» нежитловими приміщеннями у виробничо-лабораторному корпусі по пр.Чорновола, 67 у м. Львові, загальною площею 1242,8кв.м., які належали Об'єднанню, шляхом підроблення рішення ради №335 від 14.11.2007р.
13 липня 2015 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова винесено ухвалу та зобов'язано слідчого у провадженні внести відомості до ЄРДР за №12015140090002475 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України за фактом умисного виготовлення службовими особами ЛОКМОПАБ «Львівобагропромбуд» та внесення завідомо неправдивих відомостей в рішення Ради об'єднання за №335 від 14.11.2007.
20 серпня 2015 року вищевказані кримінальні провадження в порядку ст. 217 КПК України об'єднано та присвоєно №12012150090000174.
В силу вимог ст. 12 КК України, найтяжчим із зазначених кримінальних правопорушень, є кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, що є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за такий злочин, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, становить 10 років.
Як слідує з наданих матеріалів, під час досудового розслідування проведено комплекс слідчих (розшукових) заходів, спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальні правопорушення, наявності в його діях складів кримінальних правопорушень та здобуття доказів, встановлення наявних свідків події та їх допит, проведено допит потерпілих, однак до теперішнього часу особу, котра вчинила вказані кримінальні правопорушення встановити не виявилось можливим.
При цьому органом досудового розслідування виконувались дії, направлені на встановлення особи, причетної до скоєння кримінальних правопорушень за заявою, зокрема ОСОБА_6 , в ньому проводилась велика кількість слідчих дій, але особи, причетної до вчинення злочинів, не встановлено.
Отже, у цьому випадку апеляційний суд цілком погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 382 КК України, найтяжче з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, та строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення якого закінчився у 2017 році, враховуючи дату події кримінального правопорушення, а саме 14 листопада 2007 року, а тому вказане кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі ст. 49 КК України, п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Водночас, доводи потерпілого про те, що злочини, з приводу яких тривало досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012150090000174, вчинив ОСОБА_8 , який очолює кооператив ТОВ, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки вказані відомості в ході досудового розслідування встановлені не були.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 23 лютого 2021 рок у справі 397/42/20, відповідно до якої у положенні п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд, про що йдеться в апеляційній скарзі потерпілого, суд апеляційної інстанції не знаходить.
З урахуванням вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги потерпілого та залишення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без зміни.
Істотних порушень кримінального процесуального закону та норм матеріального права, які були би підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2022 року про закриття кримінального провадження №12012150090000174 від 29 листопада 2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 382 КК України, залишити без змін, апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4