Справа № 464/5659/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1044/23 Доповідач: ОСОБА_2
29 лютого 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження № 464/5659/22 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 309 КК України,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07 вересня 2023 року,
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 07 вересня 2023 року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та йому призначено покарання у виді арешту строком на 5 місяців.
На підставі ст. 71 КК України, із врахуванням ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 30.06.2021, який ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.01.2023 змінено на громадські роботи, остаточно призначивши ОСОБА_5 покарання у виді 5 місяців 30 днів арешту.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у справі.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що він, 28 жовтня 2022 року близько 11:30 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно з метою незаконного придбання та подальшого зберігання без мети збуту психотропних речовин, розуміючи значення своїх дій та усвідомлюючи їх наслідки, незаконно придбав через месенджер «Telegram» в каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для власного вживання особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, а саме «PVP» вагою 0,5 грама та здійснив перерахунок коштів у сумі 357,00 грн, через платіжний термінал «EasyPаy» на невстановлений досудовим розслідуванням банківський рахунок. У цей же день, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12:30 год отримав інформацію про місце розташування у вигляді географічних координатів раніше замовленої ним особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту, направився за адресою: м. Львів, вул. Білоцерківська, 10 де за отриманими раніше координатами віднайшов (незаконно придбав) і згорток обмотаний клейкою ізоляційною стрічкою синього кольору, в якій містився прозорий пакет з герметизуючою застібкою із вмістом кристалічної речовини світло-зеленого кольору - «PVP», який у подальшому ОСОБА_9 заховав собі в ліву кишеню штанів та направився в сторону свого місця проживання. У подальшому, 28 жовтня 2022 року приблизно о 12:30 год ОСОБА_5 неподалік будинку № 10, що по вул. Білоцерківська у місті Львові був зупинений працівником ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, де у ході проведення огляду місця події, із лівої кишені штанів ОСОБА_5 вилучено згорток клейкої ізоляційної стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий пакет з герметизуючо застібкою із вмістом кристалічної речовини світло-зеленого кольору - «PVP», який віднесений до психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,2337 грам, який він незаконно зберігав без мети збуту.
Окрім цього, ОСОБА_5 10 травня 2023 року близько 09:00 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно з метою незаконного придбання та подальшого зберігання без мети збуту психотропних речовин, розуміючи значення своїх дій та усвідомлюючи їх наслідки, незаконно придбав месенджер «WhatsApp» у користувача із нікнейом « ОСОБА_10 », який користуються номером мобільного телефону: НОМЕР_1 , для власного вживання особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, а саме «PVP», за яку через платіжний термінал «ЕаsуРау» на банківську картку. НОМЕР_2 здійснив перерахунок коштів у сумі 400,00 грн. У цей же день, близько 12:50 год ОСОБА_5 , отримавши інформацію про місце розташування раніше замовленої ним особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту, направився за адресою: м. Львів, вул. Рахівська, 56, де за отриманими раніше координатами віднайшов (незаконно придбав) 1 згорток обмотаний клейкою ізоляційною стрічкою синього кольору, в якій містилось два прозорих пакета з герметизуючою застібкою із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору - PVP, який в подальшому заховав собі в праву кишеню штанів, після чого був виявлений працівниками поліції. Достовірно знаючи, що за незаконне зберігання психотропних речовин передбачена кримінальна відповідальність та бажаючи її уникнути, ОСОБА_5 в присутності працівників поліції викинув згорток обмотаний клейкою ізоляційною стрічкою синього кольору, в якій містилось два прозорих пакета з герметизуючою застібкою із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору на землю неподалік себе. У подальшому, 10.05.2023 близько 14:03 за адресою: м. Львів, вул. Рахівська, 56 в ході огляду місця події виявлено та вилучено згорток клейкої ізоляційної стрічки синього кольору, в якому знаходились два прозорих пакета з герметизуючою застібкою, яку до цього викинув ОСОБА_5 , в якій знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,692 грам.
На вирок суду захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, у якій просить вирок щодо ОСОБА_5 змінити та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до 2 років, та/або звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що призначене ОСОБА_5 покарання є несправедливим внаслідок суворості.
Стверджує, що за час проведення досудового розслідування ОСОБА_5 не раз пожалкував про скоєне ним кримінальне правопорушення, навчений та покараний наріканням оточуючих людей та рідних.
Звертає увагу на відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також потерпілих у кримінальному провадженні.
Окрім цього, апелянт вказує, що ОСОБА_5 раніше судимий, має постійне місце проживання, за місцем реєстрації жодних скарг від мешканців мікрорайону на нього не поступало, за допомогою до лікаря-психіатра не звертався, згідно з довідкою № 62 перебуває під наглядом з 30.05.2023 у УОЗ КНП «Львівське територіальне медичне об'єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» відокремлений підрозділ «4-а лікарня».
Вважає, що з урахуванням усіх характеризуючи обставин ОСОБА_5 суд мав призначити менш суворе покарання в межах санкції статті, тоді як ОСОБА_5 судом фактично призначено майже максимальне покарання, не врахувавши при цьому можливість звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням або призначити покарання у виді штрафу.
У суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_8 подану нею апеляційну скаргу підтримала та просила пом'якшити обвинуваченому покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги зкахисника, просить такі задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 заперечив.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку апеляційної скарги, прокурора щодо законності судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають з таких підстав.
Як вбачається з вироку суду, судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 було здійснено на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
При цьому, суд першої інстанції дотримався вимог норм ч. 3 ст. 349 КПК України, допитав обвинуваченого, і за згодою усіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оскаржувались.
На підставі викладеного, колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які не оскаржувались і стосовно яких, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, докази не досліджувались.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України в апеляційній скарзі обвинуваченим також не оспорюється.
Що стосується покарання, з яким не погоджується апелянт, то воно призначене судом з дотриманням вимог ст.ст. 65, 66 КК України: відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, обране з врахуванням особи винного, який раніше судимий, має невідбуте покарання за аналогічне кримінальне правопорушення, його вік, відсутність міцних соціальних зв'язків, не працює, на психіатричному на наркологічному обліках не перебуває, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, відсутність обставин які обтяжують покарання; та призначене в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді п'яти місяців арешту.
Окрім цього, з врахуванням того, що ОСОБА_5 вчинив нове кримінальне правопорушення, маючи невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2021 року, яке ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2023 року замінено на громадські роботи, останньому на підставі ст.ст. 71, 72 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 місяців 30 днів арешту.
На думку колегії суддів, призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальни х правопорушень, та відповідатиме його меті, гуманності і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Щодо доводів апелянта про необхідність врахування при призначенні покарання особи обвинуваченого та обставин, які пом'якшують покарання, то усі дані про особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують покарання, були відомі суду та в повній мірі враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.
Щодо покликання захисника про можливість звільнення ОСОБА_5 від покарання у вигляді 5 місяців арешту з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, слід зазначити, що частиною 1 статті 75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Звільнити з випробуванням засуджену особу від відбування іншого виду покарання суд не вправі.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що призначене обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 5 місяців 30 днів арешту відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів й підстав для зміни вироку та пом'якшення обвинуваченому покарання немає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, судом першої інстанції допущено не було.
Апеляційна скарга захисника не містить правових підстав для чи зміни вироку, й колегія суддів визнає її необґрунтованою.
Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07 вересня 2023 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3