Провадження № 2/742/344/24
Єдиний унікальний № 742/51/24
04 березня 2024 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., за участю: позивача ОСОБА_1 та його представниці ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення правничої допомоги, -
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень. Ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 4 717,70 гривень в рахунок відшкодування витрат на лікування, а також 3000,00 гривень на відшкодування витрат, понесених потерпілим на правову допомогу. Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 08 серпня 2023 року вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2023 року стосовно ОСОБА_4 змінив у частині розміру моральної шкоди та стягнення процесуальних витрат. Постановив стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 10000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 18000,00 гривень в рахунок відшкодування процесуальних витрат, понесених потерпілим на професійну правову допомогу в суді першої інстанції, а також 7000,00 гривень процесуальних витрат, понесених потерпілим на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, а всього - 25000,00 гривень на відшкодування процесуальних витрат.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 грудня 2023 року касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 - адвоката Денисенка С.В. задоволена частково, вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення процесуальних витрат на правову допомогу скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У решті судові рішення залишено без змін.
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу в розмірі 18000,00 гривень.
29.02.2024 до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно з якою представниця позивача просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати в розмірі 34000,00 гривень, а саме: 18000,00 гривень - розгляд справи Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області під головуванням судді Циганка М.О., 7000,00 гривень - розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 3000,00 гривень - розгляд справи в суді касаційної інстанції, 6000,00 гривень - розгляд справи Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області під головуванням судді Ільченка О.І.
У судовому засіданні позивач та його представниця підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідач і його представник у судовому засіданні заперечують проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що питання судових витрат, понесених при розгляді кримінального провадження, не вирішується у цивільному процесі. Також адвокат зазначив, що питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу при розгляді справи в апеляційній інстанції уже було вирішене в ухвалі Чернігівського апеляційного суду від 08.08.2023.
Вислухавши думку сторін, дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень. Ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 4717,70 гривень в рахунок відшкодування витрат на лікування, а також 3000,00 гривень на відшкодування витрат, понесених потерпілим на правову допомогу. Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 08 серпня 2023 року вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2023 року стосовно ОСОБА_4 змінив у частині розміру моральної шкоди та стягнення процесуальних витрат. Постановив стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 10000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 18000,00 гривень в рахунок відшкодування процесуальних витрат, понесених потерпілим на професійну правову допомогу в суді першої інстанції, а також 7000,00 гривень процесуальних витрат, понесених потерпілим на правову допомогу в суді апеляційної інстанції (всього 25000,00 гривень на відшкодування процесуальних витрат).
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 грудня 2023 року касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 - адвоката Денисенка С.В. задоволена частково, вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення процесуальних витрат на правову допомогу скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У решті судові рішення залишено без змін.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду у Прилуцькому міськрайонному суді Чернігівської області кримінального провадження №12021275420000163, представниця позивача подала: копію договору №20/04/21 про надання правничої (правової) допомоги від 20.04.2021, копію акта здачі-прийняття послуг з надання правничої допомоги від 11.05.2023, згідно з яким вартість наданої правничої допомоги становить 18000,00 гривень та квитанцію до прибуткового касового ордеру №20 від 19.12.2023.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду в Чернігівському апеляційному суді кримінального провадження №12021275420000163 представниця позивача надала: копію договору про надання адвокатських послуг від 02.06.2023, акт виконаних послуг, згідно з яким вартість наданої правничої допомоги становить 7000,00 гривень та квитанцію на сплату ОСОБА_1 вказаних коштів.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цивільного позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, представниця позивача надала: копію договору про надання адвокатських послуг від 02.06.2023, акт виконаних послуг, згідно з яким вартість наданої правничої допомоги становить 6000,00 гривень та квитанцію на сплату ОСОБА_1 вказаних коштів.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Зі змісту ст.58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною четвертою статті 62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, у відповідності до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд зазначив, що згідно зі ст.134 КАС витрати на правничу допомогу не мають граничної межі. Таким чином, розмір суми, що підлягає сплаті, в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів та можуть дорівнювати будь-якій сумі, визначеній в договорі про надання таких послуг. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 виклала наступний правовий висновок: «Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору».
Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 у справі 640/18402/19 зробив правовий висновок, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Судова практика наразі сформувала широкий перелік доказів, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Звісно, даний перелік не є вичерпним.
Зокрема, при визначення суми процесуальних витрат суд має звертати увагу на: умови договору про надання послуг (погодинні ставки працівників адвокатського об'єднання відповідно до займаної посади та максимально можливі суми витрат, які може понести клієнт, за розгляд справи адвокатським об'єднанням в кожній з 3-ох інстанцій, тощо); витрачений час на певний вид робіт (підготовка додаткових пояснень, підготовка до судових засідань, аналіз матеріалів справи, тощо); докази, надані відповідачем на підтвердження реальності витрат (протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення).
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Варто також зауважити, що відповідно до установленої практики Верховного Суду, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (справи № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18).
Таким чином, у судовому засіданні позивачем та його представницею було доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 , як потерпілим, при розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, було понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000,00 гривень, тому позовні вимоги в частині стягнення вказаних коштів підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу отриману ОСОБА_1 в апеляційній та касаційній інстанцію, це є компетенцією суду, який ухвалив рішення, тим більше, що ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 8 серпня 2023 року вказане питання було вирішене, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.
Враховуючи, що позовні вимоги було задоволено частково, то відповідно до ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу, які були належним чином підтверджені, пропорційно задоволених позовних вимог, в розмірі 3180,00 гривень.
Керуючись ст.12, 58, 60, 62, 81, 137, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення правничої допомоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , процесуальні витрати на правничу допомогу в розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
У решті, в задоволенні позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на правничу допомогу в розмірі 3180 (три тисячі сто вісімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 08.03.2024.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО