вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" березня 2024 р. Справа№ 910/10450/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Гончарова С.А.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Дюкарєвої І.М.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 12.03.2024 у справі №910/10450/23(в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023, повний текст якої складений 14.12.2023,
у справі № 910/10450/23 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом Акціонерного товариство «Укртрансгаз»
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»
2. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»
про стягнення 54 171 310,41 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023, повний текст якої складений та підписаний 14.12.2023, у справі № 910/10450/23, серед іншого, задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», призначено у справі № 910/10450/23 комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/10450/23 зупинено на час проведення експертизи.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції послався на положення ст. 99 ГПК України, зазначивши про те, що:
- заявлена до стягнення у цій справі сума основного боргу становить вартість природного газу використаного відповідачем понад обсяг замовленої відповідачем за договором транспортування природного газу № 1807000738 від 19.09.2018 потужності у відповідний період та у відповідних точках входу до газотранспортної системи України, а тому позивач має право стягнути з відповідача плату за таке перевищення потужності. Як на докази у підтвердження своїх вимог позивач посилається, зокрема, на звіти про використання відповідачем замовленої потужності за звітний період;
- у свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що звіти про використання замовленої потужності складені самим же позивачем, і у таких звітах позивач до обсягів фактично використаної потужності по Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» включив обсяги газу інших замовників послуг транспортування. Відповідач зазначає, що встановив ці обставини самостійно, шляхом співставлення цифрових даних у звітах про використання замовленої потужності із даними актів приймання-передачі, які підписувалися Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» з Оператором ГТС - про приймання газу інших постачальників (інших замовників послуг транспортування у взаємовідносинах з Оператором ГТС) у внутрішньопромислові газопроводи Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», та із даними актів про передачу обсягів газу (прийнятих від Оператора ГТС) з внутрішньопромислових газопроводів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у газорозподільні мережі операторів ГРМ;
- відповідач також заперечує факт підписання позивачем рахунків на оплату, звітів про використання договірної потужності та наголошує, що в Інформаційній платформі розміщувалися лише pdf-файли цих документів, що не рівнозначно підписанню документа електронним підписом;
- задля встановлення достовірності відомостей, відображених позивачем у звітах про використання відповідачем замовленої потужності, з метою встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача за перевищення ним замовленої потужності у спірний період, як і для підтвердження або спростування факту підписання виставлених позивачем рахунків і звітів, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Виходячи із специфіки функціонування Інформаційної платформи, суд позбавлений можливості самостійно перевірити правильність та обґрунтованість доводів сторін з вищевказаних питань;
- з метою повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про наявність умов, передбачених ч. 1 ст. 99 та ч. 1 ст. 106 ГПК України, які необхідні для призначення в справі комплексної судової експертизи як з технічних (перевищення відповідачем договірної потужності, обсяги такого перевищення, якщо воно мало місце, підписання відповідачем електронним підписом документів, розміщених в Інформаційній платформі), так і з економічних питань (щодо сум, належних до сплати відповідачем на користь позивача, за перевищення договірної потужності за спірний період).
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/10450/23 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням ст. ст. 98-100, 228 ГПК України, що в силу п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- відповідно до положень чинного законодавства експертиза може бути призначена за мотивованим клопотанням учасника справи, яке (клопотання) обов'язково має бути мотивоване не лише потребою у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, а передусім, мотивовано саме з огляду на те, що висновок експерта входить до переліку засобів доказування (п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України) та підлягатиме оцінці судом відповідно до ст. 86, 104 ГПК України у якості доказу з урахуванням ст. 76-79 ГПК України, а відтак подання учасником справи висновку експерта у якості доказу має бути забезпечено з дотриманням вимог ч. 3-4 ст. 80 ГПК України, тобто подано у строк разом з поданням відзиву на позов, а у випадку неможливості своєчасного подання, причини та їх поважність мають бути обґрунтованими доказами того, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на самостійне отримання вказаного доказу, проте через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів, висновок експерта не може бути наданий на замовлення учасника справи (ч. 3 ст. 98, п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України);
- позивачем відповідне клопотання про призначення судових експертиз подано не разом з відзивом на позов та без обґрунтувань щодо поважності пропуску відповідачем процесуального строку для подання, клопотання не містять жодних обґрунтувань щодо неможливості подати самостійно експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів;
- в матеріалах справи відсутні докази, які є взаємо суперечливими, враховуючи, що відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Окрім того, відповідач не вказує яким чином відповіді на запитання експерта вплинуть на предмет спору та спростують докази, які вже наявні у матеріалах даної справи;
- поставлені судом питання є питаннями правового характеру, які не відносяться до компетенції судових експертів, та суперечать ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», п. 2.3. розділу ІІ та розд. ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5;
- винесені в оскаржуваній ухвалі на вирішення судового експерта питання можуть бути вирішені безпосередньо судом шляхом надання оцінки умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, які, зокрема в силу умов договору та норм Кодексу ГТС надавалися серед іншого і самим відповідачем через інформаційну платформу Оператора (позивача);
- перевірка судовим експертом достовірності внесення даних до Інформаційної платформи та формування звітів про використання замовленої потужності відповідачем, суперечить висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 06.07.2023 у справі № 910/17380/21, оскільки Інформаційна платформа та дані внесені до неї не можуть бути предметом дослідження судовим експертом;
- питання, які суд першої інстанції поставив на вирішення експертів, є суто правовими, та стосуються дослідження наявних в матеріалах справи доказів, у зв'язку з чим, призначення комплексної судово-економічної та судово-технічної експертизи є безпідставним та необґрунтованим, спричинить тривале затягування судового процесу та відкладення на невизначений час прийняття рішення у даній справі та порушить право на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023, справу № 910/10450/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..
25.12.2023 від скаржника до суду надійшло клопотання, до якого додані докази сплати судового збору.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи № 910/10450/23, а також відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/10450/23.
11.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/10450/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.02.2024 о 10:30 год.
22.01.2024 до суду від третьої особи 2 надійшло клопотання, в якому заявник просить здійснити розгляд апеляційної скарги без участі представника заявника.
01.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що:
- матеріалами справи підтверджується, що жодною із сторін у справі № 910/10450/23 не наданий висновок експерта з питань, які визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/10450/23, у зв'язку з чим наявна одна з визначених в п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України умов для призначення експертизи, відповідно, підстав для скасування ухвали суду з тих мотивів, що ПАТ «Укрнафта» не було подано клопотання про неможливість надання експертного висновку у строк подання доказів, як про це зазначає позивач в апеляційній скарзі - немає;
- змістом оскаржуваної ухвали підтверджується, що усі сформульовані судом питання не є питаннями права, а є питаннями про фактичні обставини, що стосуються предмета спору, визначені судом необхідними для встановлення, оскільки входять до предмета доказування;
- в апеляційній скарзі позивач стверджує, що надані ним у якості доказів документи є достатніми для встановлення обставин, що входять до предмету доказування у справі і що необхідності призначати комплексну експертизу у суду не було, проте перелік обставин, які підлягають встановленню, визначається судом, а не учасниками справи, що підтверджується змістом ст. 177 ГПК України, відповідно, доводи позивача про те, що суд не повинен встановлювати обставини, якщо позивач не вважає це необхідним, мають бути відхилені апеляційним судом через безпідставність;
- призначаючи експертизу і ставлячи перед експертом питання, чи підписані звіти про використання замовленої потужності ПАТ «Укрнафта», рахунки, які розміщені в Інформаційній платформі, електронними цифровими підписами, суд діяв у повній відповідності до ст. 99 ГПК України, оскільки відповідь на поставлене питання необхідна для з'ясування обставин, що мають значення для справи, і вимагає наявності спеціального знання у сфері іншій, ніж право, а саме в сфері функціонування Інформаційної платформи;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 суд зобов'язав позивача надати письмові пояснення в формі зведеної таблиці, в якій зазначити: період в якому було виявлено остаточні обсяги перевищення, їх розмір, вартість, номер і дату акту та рахунку, строк їх оплати, розмір обсягів який визнаний відповідачем та сплачений по кожному періоду окремо. Вимоги суду про надання розрахунку суми до стягнення позивач не виконав, оскільки надана позивачем Зведена інформація щодо перевищення замовленої (договірної) потужності ПАТ «Укрнафта» у період березень-грудень 2019 року (на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 06.09.2023 по справі № 910/10450/23) не містить розрахунку за належний період - позивач здійснив узагальнений розрахунок за календарний місяць, а не за кожний день газового місяця, як це передбачено в п. 8.4. спірного договору. В матеріалах справи немає розрахунків заявленої до стягнення основної суми боргу за кожний день газового місяця, а здійснити перевірку заявленої позивачем суми до стягнення самостійно відповідач можливості не має, оскільки йому не відомо, на яких підставах позивач алокував на відповідача газ, на обсяги якого він здійснив розрахунок додаткової плати за перевищення договірної потужності;
- враховуючи вказані мотиви, суд першої інстанції обґрунтовано призначив у справі експертизу, оскільки встановити об'єктивно фактичні обставини за наявності суперечливих даних (стосується невідповідності даних звітів, рахунків, алокацій та даним первинних документів, у тому числі підписаних між позивачем і відповідачем), а також перевірити обґрунтованість заявленої суми до стягнення за відсутності відповідного розрахунку у суду іншої можливості немає,
просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
У зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/566/24 від 12.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10450/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/10450/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.03.2024 о 10:30.
У зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1047/24 від 12.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10450/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/10450/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..
Станом на 12.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Відповідач та треті особи представників в судове засідання не направили.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідача та третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
У червні 2023 року Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», у якому просило стягнути з відповідача 30 997 861,05 грн. основного боргу, 3 359 760,11 грн. 3% річних, 3 959 020,61 грн. пені та 15 854 668,64 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором транспортування природного газу № 1807000738 від 19.09.2018, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023, повний текст якої складений та підписаний 14.12.2023, у справі № 910/10450/23, серед іншого, задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», призначено у справі № 910/10450/23 комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/10450/23 зупинено на час проведення експертизи.
На виконання комплексної судової експертизи судом першої інстанції поставлені наступні питання:
1) Чи включено до обсягів фактичної використаної Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» потужності, які зазначені в звітах про використання замовленої потужності за березень-грудень 2019 року, обсяги газу інших замовників послуг транспортування?
2) Чи дорівнюють дані остаточних алокацій подач і відборів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за березень-грудень 2019 року величинам фактично використаних Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» обсягів потужності по точкам входу в газотранспортну систему, зазначених у звітах про використання замовленої потужності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за березень-грудень 2019 року?
3) Ким в Інформаційній платформі внесені алокації подач і відборів Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» на обсяги природного газу, на які розрахована додаткова плата за перевищення договірної потужності, яка заявлена до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у цій справі?
4) Чи підписані рахунки на оплату за перевищення замовленої потужності та звіти про використання замовленої потужності за березень-грудень 2019 року, які розміщені в Інформаційній платформі, електронними цифровими підписами?
5) Чи підтверджується нормативно та документально розмір заборгованості за перевищення обсягів договірної потужності згідно договору транспортування природного газу №1807000738 від 19.09.2018, заявленої позивачем в рамках справи №910/10450/23 до стягнення з відповідача за період березень-грудень 2019 року? Як що так, то в якому розмірі?
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення вищевказаної експертизи у справі №910/10450/23 з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначає підстави проведення експертизи.
Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
При цьому питання призначення судової експертизи повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв'язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.
Таку правову позицію висловлено Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17.
З матеріалів справи слідує, що заявлена до стягнення у цій справі сума основного боргу становить вартість природного газу використаного відповідачем понад обсяг замовленої відповідачем за договором транспортування природного газу № 1807000738 від 19.09.2018 у період з березня по грудень 2019 року потужності у відповідний період та у відповідних точках входу до газотранспортної системи України, а тому позивач має право стягнути з відповідача плату за таке перевищення потужності. Як на докази у підтвердження своїх вимог позивач посилається, зокрема, на звіти про використання відповідачем замовленої потужності за звітний період.
У свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що звіти про використання замовленої потужності складені самим же позивачем, і у таких звітах позивач до обсягів фактично використаної потужності по Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» включив обсяги газу інших замовників послуг транспортування. Відповідач зазначає, що встановив ці обставини самостійно, шляхом співставлення цифрових даних у звітах про використання замовленої потужності із даними актів приймання-передачі, які підписувалися Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» з Оператором ГТС - про приймання газу інших постачальників (інших замовників послуг транспортування у взаємовідносинах з Оператором ГТС) у внутрішньопромислові газопроводи Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», та із даними актів про передачу обсягів газу (прийнятих від Оператора ГТС) з внутрішньопромислових газопроводів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у газорозподільні мережі операторів ГРМ.
Відповідач також заперечує факт підписання позивачем рахунків на оплату, звітів про використання договірної потужності та наголошує, що в Інформаційній платформі розміщувалися лише pdf-файли цих документів, що не рівнозначно підписанню документа електронним підписом.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції для встановлення достовірності відомостей, відображених позивачем у звітах про використання відповідачем замовленої потужності, з метою встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача за перевищення ним замовленої потужності у спірний період, як і для підтвердження або спростування факту підписання виставлених позивачем рахунків і звітів, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. При цьому, виходячи із специфіки функціонування Інформаційної платформи, суд позбавлений можливості самостійно перевірити правильність та обґрунтованість доводів сторін з вищевказаних питань.
Колегія суддів вважає помилковими твердження відповідача про те, що винесені в оскаржуваній ухвалі на вирішення судового експерта питання можуть бути вирішені безпосередньо судом шляхом надання оцінки умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, які, зокрема в силу умов договору та норм Кодексу ГТС надавалися серед іншого і самим відповідачем через інформаційну платформу Оператора (позивача), так як вказане спростовуються самим змістом питань.
Щодо посилань апелянта на те, що поставлені судом питання не відносяться до компетенції судових експертів, та суперечать ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», п. 2.3. розділу ІІ та розд. ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, колегія суддів зазначає про те, що вказаною інструкцією визначено не виключний, а орієнтовний перелік вирішуваних експертизою питань. При цьому у випадку, якщо питання у якійсь частині сформульовано невірно/неточно або є таким, що не відноситься до компетенції судових експертів, останній має право невідкладно заявити до суду клопотання щодо уточнення поставлених експертові питань (п. 2.1 р. ІІ вищезгаданої Інструкції).
З тих саме підстав не приймаються до уваги твердження апелянта про те, що Інформаційна платформа та дані внесені до неї не можуть бути предметом дослідження судовим експертом.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з метою забезпечення об'єктивності і повноти дослідження всіх обставин справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а встановити відповідні обставини справи є неможливим без застосування знань спеціалістів у цих питаннях.
Вказаними вище висновками спростовуються доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз».
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав апеляційний суд погоджується з ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/10450/23, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволенню не підлягає.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а витрати апелянта за подачу апеляційної скарги підлягають розподілу при вирішенні спору сторін по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/10450/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/10450/23 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10450/23.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 12.03.2024
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді С.А. Гончаров
Є.Ю. Шаптала