12.03.2024
ЄУН 337/6782/21
Провадження № 1-кп/337/27/2024
12 березня 2024 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016080070002174 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Потсдам, Німеччина, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працевлаштованого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)30.12.2008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.189, ч.4 ст.296 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
2)13.01.2011 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.185 КК України до 5 років 1 місця позбавлення волі. Звільнений 20.03.2015 року по відбуттю строку покарання;
3)20.05.2016 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 27.02.2020 року вирок залишений без змін,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
15 липня 2016 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись біля торгівельного кіоску поблизу будинку №24 по вулиці Рубана в місті Запоріжжі, маючи умисел на спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих із ним неприязних відносин, наніс останньому один удар невстановленим предметом, який має колюче-ріжучі властивості в область грудної клітини, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа з ушкодженням міжреберних судин, діафрагми та печінки, зі скупченням крові в правій плевральній черевній порожнинах, що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Позиція сторони захисту.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Пояснив суду, що 15.07.2016 року його дружина ОСОБА_8 з двома дітьми гуляла на вулиці в районі вулиці Рубана в м. Запоріжжі. Він приїхав до дружини, щоб зустріти її та дітей. Він підійшов до кіоску, побачив свою дружину та поруч з нею раніше невідомих йому потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були у нетверезому стані. Потерпілий ображав та погрожував його дружині. ОСОБА_8 сказала йому, що ОСОБА_4 чіпляється до неї. Далі обвинувачений пояснив, що підійшов до ОСОБА_4 та сказав потерпілому, щоб він заспокоївся. У відповідь ОСОБА_4 образив його та штовхнув, після чого повернувся до свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , сказав їм «а вот и клиент созрел». Після цього потерпілий зі свідками стали підходити до нього. Він злякався, оскільки їх було троє, а позаду нього була дружина з маленькою дочкою та сином немовлям. У нього в барсетці був розкладний ніж, який він дістав та, злякавшись за своє життя та життя дружини з дітьми, зробив замах, щоб налякати ОСОБА_4 . Оскільки потерпілий наблизився до нього, то він влучив ножем в тіло ОСОБА_4 . Він діяв, будучи наляканим, хотів зупинити потерпілого, визнає всі обставини правопорушення, окрім того, що він діяв умисно та бажав нанести тілесне ушкодження потерпілому. Він щиро шкодує про вчинене, жаліє, що спричинив тілесне ушкодження потерпілому.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 просив суд призначити покарання ОСОБА_5 у межах нижньої санкції, передбаченої ч.1 ст.121 КК України, без застосування ст.69, 75 КК України. Вважає, що обвинувачений повністю визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні, тому в якості пом'якшуючої обставини просив визнати щире каяття обвинуваченого.
Захисник вважає, що суд має призначити покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів, керуючись ч.4 ст.70 КК України, оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин до набрання законної сили вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 20.05.2016 року. Також просив суд зарахувати у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 22.12.2015 по 28.12.2015 року та з 18.09.2021 року по день ухвалення вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджують наступні зібрані по кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази.
Показання потерпілого ОСОБА_4 , який суду пояснив, що 15.07.2016 року в денний час він знаходився біля кіоску по вул. Рубана в м. Запоріжжі, пив безалкогольне пиво. Біля кіоску у нього виник конфлікт із раніше незнайомою жінкою, яка його образила та сказала, що зараз прийде чоловік, який його заріже. Він залишився біля кіоску, хвилин через десять до кіоску підійшов раніше незнайомий обвинувачений ОСОБА_5 та одразу почав із ним сваритись. В ході конфлікту ОСОБА_5 його ображав, а потім почав махати руками щоб вдарити. Він, будучи боксером, виставив перед собою руки, захищаючись від ударів. ОСОБА_5 мав сумку через плече, правою рукою з сумки дістав ніж та зробив ним чотири колючі удари ножем, удари були сильними. ОСОБА_5 відводив руку назад для замаху. Один удар попав йому в область печінки, два удари в легені, четвертий в руку. Він пробачив обвинуваченого.
Показання свідка ОСОБА_9 , який суду пояснив, що в середині літа 2016 року він знаходився разом із своїм однокласником ОСОБА_4 біля кіоску по вул. Рубана в м. Запоріжжі. До кіоску підійшла жінка на ім'я ОСОБА_11 , у неї виник конфлікт із потерпілим, вони сварились, сперечались через щось. Приблизно через 5 хвилин підійшов раніше незнайомий йому обвинувачений ОСОБА_5 та почав конфлікт із ОСОБА_4 через ОСОБА_11 . Обвинувачений в ході конфлікту дістав щось з сумки. Він стояв за ОСОБА_4 , тому не бачив всі обставини детально. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 тримали один одного, потім потерпілий відійшов від обвинуваченого та у потерпілого пішла кров с правої сторони під рукою. Він почав допомагати ОСОБА_4 , за допомогою бинта зупиняв кров. Далі вони поїхали в лікарню, у ОСОБА_4 було ножове поранення.
Показання свідка ОСОБА_10 , який суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_4 є його знайомим. Літом 2016 року він йшов додому та побачив ОСОБА_4 з ОСОБА_9 , які пили пиво, він приєднався до них. Вони стояли разом за кіоском. Далі до них підійшла дівчина, яка почала сваритись з ОСОБА_4 . Вона вважала, що ОСОБА_4 заважає іншим підійти до кіоску. Через декілька хвилин до потерпілого підійшов раніше невідомий йому ОСОБА_5 , який почав звинувачувати потерпілого в тому, що він образив його дружину. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали битись. Обвинувачений мав при собі сумку, з якої дістав ніж, довжиною леза близько 8-12 см. Свідок почав кричати, що у обвинуваченого ніж, щоб ОСОБА_4 відійшов. Далі він бачив як ОСОБА_5 наніс удар ножем ОСОБА_4 , від якого у потерпілого на футболці з'явилась кров. ОСОБА_5 одразу пішов з місця. Вони викликали швидку допомогу, надавали потерпілому першу допомогу.
Показання свідка ОСОБА_12 , яка суду пояснила, що ОСОБА_5 є її зятем, вона його знає близько 10 років. Характеризує обвинуваченого позитивно, він любить своїх дітей. Про конфлікт із потерпілим вона знає зі слів, без подробиць.
Протокол огляду місця події від 15.07.20216 року, в ході якого була оглянута ділянка місцевості, розташована біля заднього входу до кіоску, поблизу будинку АДРЕСА_2 . В ході огляду були зафіксовані та оглянуті сліди кримінального правопорушення (т.1 а.с. 101-117).
Протокол огляду місця події від 15.07.20216 року, в ході якого був оглянутий одяг ОСОБА_4 (т.1 а.с. 118-119).
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2016 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав на фотознімку ОСОБА_5 як чоловіка, який 15.07.2016 року наніс йому ножові поранення (т.1 а.с. 120-122).
Висновок експерта №3125 від 08.09.2016 року, відповідно якого проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа з ушкодженням міжреберних судин, діафрагми та печінки, зі скупченням крові в правій плевральній черевній порожнинах у ОСОБА_4 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Ушкодження утворились від дії предмета, який має колючо-ріжучі властивості (т.1 а.с. 123-125).
Висновок експерта №1612 від 19.07.2016 року, відповідно якого рідка кров ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютитіном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.с. 127).
Висновок експерта №776 від 19.04.2016 року, відповідно якого згідно з «Висновком експерта №1612» від 19.07.16р., лікаря судово-медичного експерта-імунолога ОСОБА_13 : «Рідка кров гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0». У крові ОСОБА_14 , висушеній на марлі, виявлений супутній антиген Н.
В 3-х змивах з м/п (об?єкти №1-3), фрагменті тканини І (об?єкт N?4), фрагменті тканини ІІ (об?єкт N?5) встановлена наявність крові людини, і виявлені антигени А і Н з ізогемагглютиніном анти-В в об?єкті N?1, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи А з ізогемагглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_14 (т.1 а.с. 129-131).
Висновок експерта №777 від 19.04.2017 року, відповідно якого згідно з «Висновком експерта N?1612» від 19.07.16р., лікаря судово-медичного експерта-імунолога ОСОБА_13 : «Рідка кров гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО». У крові ОСОБА_15 , висушеній на марлі, виявлений супутній антиген Н.
На футболці гр-на ОСОБА_4 (об?єкт N?1), його парі капців (об' екти N?2-4) встановлена наявність крові людини, і виявлені антигени А і Н з ізогемагглютиніном анти-В в об?єктах N?1,2, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи А з ізогемагглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_15 (т.1 а.с. 133-135).
Протокол слідчого експерименту від 01.10.2021 року з додатком до нього ДВД диском, за участю потерпілого ОСОБА_4 , під час якого потерпілий показав, як ОСОБА_5 відштовхнув його від себе двома руками, після чого засунув ліву руку в сумку та дістав якийсь предмет. Далі ОСОБА_4 показав, які ОСОБА_5 вдарив його двічі в область правої частини тулуба ножем, після чого зник (т.1 а.с. 136-141).
Висновок експерта №1906/к від 25.10.2021 року, відповідно якого за даними висновку експерта №3125 від 08.08.2016р. у потерпілого ОСОБА_15 було встановлено тілесне ушкодження у вигляді «Проникаюче колото-різане поранення грудної клітки праворуч з ушкодженням міжреберних судин, діафрагми і печінки, зі скупченням крові у правій плевральній та черевній порожнинах що було кваліфіковане як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпека для життя (згідно п.2.1.3.й. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р»). Зазначене ушкодження утворилось від дії предмета що мав колюче-ріжучі властивості у строк що не протирічить обставинам справи. Висловитись про інші тілесні ушкодження (в ділянці правого плеча) через брак даних у наданих для проведення експертизи не виявилось можливим.
Відомостей що дозволяють встановити знаряддя та їх кількість що спричинили ушкодження у наданих даних не виявлено. Морфологічні характеристики що надані у медичній документації зазначають що шкіряна рана грудної клітки праворуч мала розмір 1х2см, будь-яких інших даних не було надано.
Об'єктивно висловитись про кількість спричинених ударів по ОСОБА_4 за наданими даними не є можливим, через невизначеність кількості спричинених тілесних ушкоджень.
Так само, даних що дозволяють висловитись про послідовність для проведення експертизи не надано.
Поняття супротив, боротьба та самозахист не є медичними та не може вирішуватись методами судово-медичної експертизи.
Найбільш вірогідне взаєморозташування ОСОБА_4 та нападника в момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, могло бути будь-яким, за умов доступності травмованих ділянок для їх ушкодження.
Через брак медичних даних, об'єктивно висловитись про будь-які питання стосовно механізму спричинення не є можливим. Згідно медичної документації зазначено що тілесні ушкодження локалізовані в ділянці грудної клітки праворуч та ділянці верхньої третини правого плеча по внутрішній поверхні.
Локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 (як встановлених так і не встановлених) відповідає показам про локалізацію травматичних впливів які надає потерпілого ОСОБА_4 під час слідчого експерименту за його участю від 01.10.2021 (т.1 а.с. 142-151).
Протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 20.07.2016 року, в ході якого свідок ОСОБА_10 впізнав на фотознімку ОСОБА_5 як чоловіка, який 15.07.2016 року спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 (т.1 а.с. 208-211).
Протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 20.07.2016 року, в ході якого свідок ОСОБА_16 впізнала на фотознімку ОСОБА_5 як чоловіка, який 15.07.2016 року спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 (т.1 а.с. 216-219).
Протокол слідчого експерименту від 12.10.2021 року з додатком ДВД диском із відеозаписом, за участю свідка ОСОБА_17 , яка показала, як 15.07.2016 року біля кіоску по вул. Рубана в м. Запоріжжя відбувся конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Свідок показала, як ОСОБА_5 підходив до потерпілого, хапав його за одяг, штовхав. ОСОБА_4 намагався відштовхнути від себе ОСОБА_5 . Далі ОСОБА_4 закричав, схопився за свій правій бік. ОСОБА_5 стояв на відстані 2 метрів та тримав ніж в крові в лівій руці (т.1 а.с. 220-229).
Інші документи, надані стороною обвинувачення, такі як процесуальні рішення, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, судом не оцінюються як докази на підтвердження обставин пред'явленого обвинувачення.
Вивчивши і дослідивши кожний доказ окремо з точки зору належності та допустимості, і в сукупності, з точки зору всебічності, достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що вони підтверджують винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а позиція обвинуваченого про відсутність прямого умислу на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
Обставини кримінального правопорушення, такі як час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, учасниками процесу не оспорюються.
Суд на підставі досліджених доказів встановив послідовність подій кримінального правопорушення. Судом з'ясовано, що конфлікт розпочався з ініціативи самого обвинуваченого. Для ОСОБА_5 була відсутня будь-яка загроза з боку потерпілого, у обвинуваченого були відсутні підстави для захисту свого життя та здоров'я. Незважаючи на це, ОСОБА_5 дістав із сумки ніж, замахнувся та наніс удар ножем в область груді потерпілого ОСОБА_4 .
Суд відхиляє показання ОСОБА_5 про те, що йому, його дружині та дітям загрожували ОСОБА_4 , свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Дана версія обвинуваченого нічим не підтверджується. Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 пояснили суду, що спостерігали за конфліктом з відстані декількох метрів.
Жодних тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 не було встановлено. Дії обвинуваченого свідчать про те, що визначальним у його поведінці було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому через раптово виниклий конфлікт, розправитися з ним. Тому суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_5 були вчинені із прямим умислом.
При встановлених обставинах, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.121 КК України в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Незважаючи на те, ОСОБА_5 під час судових дебатів пояснив, що визнає свою вину повністю, щиро кається у вчиненому, суд відзначає, що щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 фактично відсутнє. Так обвинувачений хоча і пояснив, що жалкує про вчинене, поряд з цим заперечив наявність в його діях прямого умислу, наполягаючи на тому, що не хотів заподіяти тілесні ушкодження потерпілому. За таких підстав, обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив кримінальних правопорушень.
Мотиви призначення покарання.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставини, що обтяжує покарання, особу обвинуваченого, який раніше судимий, під спостереженням у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Суд враховує соціальний статус обвинуваченого, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працевлаштований, має постійне місце проживання. Обвинувачений позитивно характеризується за місцем свого проживання з боку голови ОСББ «Запоріжсталь 19».
Суд враховує позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого, не заявляв будь-яких вимог до обвинуваченого, пояснив, що вибачив ОСОБА_5 , не наполягав на його суворому покаранні.
Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
ОСОБА_5 був засуджений вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 20.05.2016 року до 4 років позбавлення волі. Вирок був оскаржений до апеляційного суду і був залишений без змін ухвалою Запорізького апеляційного суду від 27.02.2020 року.
ОСОБА_5 вчинив даний злочин 15.07.2016 року, тобто після постановлення вироку Токмацького районного суду Запорізької області, але до набрання вироком законної сили.
Відповідно до практики Верховного Суду, викладеній в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17, при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили.
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 вчинив даний злочин після постановлення вироку Токмацького районного суду Запорізької області, але до набрання ним законної сили та до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
Згідно зі змінами, внесеними до ч. 5 ст. 72 КК Законом № 838-VIII, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Цей Закон відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) застосовується до осіб, які вчинили злочин до 20 червня 2017 року.
Згідно із пунктом ґ ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII у строк попереднього ув'язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 був затриманий за вчинення даного кримінального правопорушення 17.09.2021 року на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.1 а.с. 235-237).
Ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2021 року в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено, до ОСОБА_5 був застосований домашній арешт (т.1 а.с. 238-239).
19.09.2021 року ОСОБА_5 був затриманий для відбування покарання, призначеного йому вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 20.05.2016 року у виді 4 років позбавлення волі.
22.09.2021 року ОСОБА_5 прибув до ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11» та перебував в установі до 31.01.2022 року (т.2 а.с. 21).
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя 09.12.2021 року ОСОБА_5 був переведений до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на час розгляду даної справи (т.1 а.с. 34).
За повідомленням начальника ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», ОСОБА_5 прибув до установи 31.01.2022 року з ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11».
Таким чином ОСОБА_5 :
- з 22.12.2015 по 28.12.2015 року тримався під вартою, строк попереднього ув'язнення був зарахований вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 20.05.2016 року (т.2 а.с.3-15);
- з 17.09.2021 по 18.09.2021 року був затриманий на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання;
- з 19.09.2021 по 21.09.2021 року був затриманий для відбування вироку Токмацького районного суду Запорізької області від 20.05.2016 року;
- з 22.09.2021 по 31.01.2022 року перебував в установі попереднього ув'язнення ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11»;
- з 31.01.2022 по 12.03.2024 року перебував в установі попереднього ув'язнення ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» (т.1 а.с. 43).
Оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин до 20.06.2017 року та відбував покарання в установах попереднього ув'язнення для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження, суд зараховує обвинуваченому строк попереднього ув'язнення з 17.09.2021 року до дня постановлення вироку 12.03.2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Також суд зараховує обвинуваченому строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у період з 22.12.2015 по 28.12.2015 року, який йому був зарахований вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 20.05.2016 року (т.2 а.с.3-15).
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (років) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 20.05.2016 року, та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 17.09.2021 року.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення з 22.12.2015 по 28.12.2015 року та з 17.09.2021 року по 12.03.2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речові докази:
-медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_4 , передана на зберігання до камери схову речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - повернути потерпілому ОСОБА_4 ;
-змиви, фрагменти тканини, футболку, пару капців, труси, зразки крові ОСОБА_4 , передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_1