Дата документу 12.03.2024
Справа № 334/10535/23
Провадження № 3/334/92/24
12 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює менеджером-управителем з надання інформації «Полігон Центр», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 КУпАП, -
16.11.2023 року до суду з Управління патрульної поліції в Запорізькій області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №620241, складеного 08.11.2023 року Інспектором взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Лебедевим Д.О., 08.11.2023 року о 17:49 в м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Зачиняєва 57, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Subaru Legacy», дн НОМЕР_1 , не була уважна, перед зміною напрямку руху, а саме перед поворотом ліворуч, не переконалась, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2103», дн НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, постраждалих немає, чим порушила вимоги п.2.3 б), п.10.1 ПДР України.
12.03.2024 року до суду звернувся захисник: адвокат Полулях С.Ю. з заявою про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення, ОСОБА_1 вину не признає.
19.12.2023 року постановою суду призначено у справі судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод». Проведення експертизи доручено експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України. На розгляд експертизи поставлено наступні запитання: 1) Як з технічної точки зору в даній дорожній ситуації повинні були діяти водії автомобілів «Subaru Legacy», дн НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , та «ВАЗ 2103», дн НОМЕР_2 , ОСОБА_2 для забезпечення безпеки руху? 2) Чи є в діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 невідповідності вимогам пунктів Правил дорожнього руху України? Якщо так, то які саме? 3) Чи є в діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 невідповідності вимогам пунктів Правил дорожнього руху України, що знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з подією пригоди? Під час проведення експертизи врахувати вихідні дані, які містяться в протоколі та в додатку до протоколу про адміністративне правопорушення - схемі місця ДТП, в поясненнях, долучених до матеріалів адміністративної справи.
27.02.2024 року до суду надійшов висновок експерта від 19.02.2024 року №СЕ-19/108-24/8-ІТ, відповідно якого, зокрема, дії водія ОСОБА_1 вимогам п.10.1 ПДР України не суперечать.
12.03.2024 року ОСОБА_1 та її захисник: адвокат Полулях С.Ю. в судове засідання не з'явилися, захисник надав заяву про розгляд справи без їх участі, прохав закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Диспозиція ст.124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху; 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; 3) наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, п.2.3 б) ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ст.124 КУпАП органом поліції до матеріалів справи додано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №620241 від 08.11.2023 року; схему місця ДТП від 08.11.2023 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.11.2023 року, свідка ОСОБА_3 від 08.11.2023 року та потерпілого ОСОБА_2 від 08.11.2023 року; фото з місця ДТП, які було досліджено судом.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП від 08.11.2023 року ОСОБА_1 звинувачується в порушенні вимог п.2.3 б), п.10.1 ПДР України, в той час як згідно висновку експерта від 19.02.2024 року №СЕ-19/108-24/8-ІТ, дії водія ОСОБА_1 вимогам п.10.1 ПДР України не суперечать.
Відповідно ст.ст. 1,8 Конституції України - Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У справі «Малофєєва проти Росії» (Рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно Рішення від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08) ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
За висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №536/1703/17 (К/9901/3839/17).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Тому, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, зазначає, що вказані та досліджені судом докази у своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме: порушення вимог п.10.1 ПДР України.
Відповідно п.3 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи.
Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме: порушення вимог п.10.1 ПДР України, у зв'язку з чим відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 124, 245, 247, 251, 252, 276, 278, 280, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: С.М.Телегуз