Справа № 333/9021/21
Провадження № 2-з/333/18/24
07 березня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Михайлової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Панченко К.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору про поділ майна подружжя та договорів дарування,
06.03.2024 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину будівлі адміністративно-господарчого корпусу літ. В-3, загальна площа 1398,1 кв.м, додаткова площа літніх приміщень 30,3 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 441829223101). В обґрунтування заяви зазначив, що на підставі Договору про відступлення права вимоги, укладеному 18.04.2016р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (надалі - ПАТ «ОТП Банк», Банк) та мною, ОСОБА_5 , я отримала право вимоги виконання ОСОБА_2 боргових зобов'язань за Кредитним договором в розмірі 818 150,86 швейцарських франків (21 777 459, 09 грн.).
06.12.2022р. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя було замінено вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» на правонаступника - ОСОБА_5 у виконавчому листі з виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 19.01.2016р. у справі № 333/1379/13-ц та поновлено ОСОБА_5 строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Таким чином, ОСОБА_5 набула прав кредитора, зокрема за Кредитним договором № ML - 201/317/2007 від 10.07.2007р.
Оскільки ОСОБА_2 21.07.2015р. на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Головатенко О.В., реєстраційний номер 405, продав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0.150 га з кадастровим номером 3221483301:01:009:0597, який був предметом іпотеки (Договір іпотеки № PML- 201/317/2007 від 10.07.2007р., укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк») в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором, це унеможливило звернення стягнення на предмет іпотеки, а також виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 19.01.2016р. у справі № 333/1379/13-ц про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Укладання ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . Договору про поділ майна подружжя та Договорів дарування призвело до втрати ОСОБА_2 частки у спільному сумісному майні подружжя та фактичної відсутності майна, на яке можна було б звернути стягнення на погашення його заборгованості за Кредитним договором.
Сума заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором складає 818 150,86 швейцарських франків (21 777 459, 09 грн.), а тому обсяг позовних вимог є співрозмірним вартості майна, а вжиті заходи забезпечення позову не перешкоджатимуть діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка користується чи володіє цим майном, оскільки вона не буде позбавлена права та можливості безперешкодно та вільно користуватися майном та передавати його в оренду, а отже відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Зазначив, що невжиття заходів зустрічного забезпечення не порушить прав відповідачів, адже з точки зору ч.1 ст.154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Крім того, відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову у повному обсязі з підстав, зазначених ним у заяві. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення позову.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні також підтримав заяву про забезпечення позову, зазначив, що не вбачає необхідності застосування зустрічного забезпечення.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви заперечував, зазначив, що ризики втрати або знищення майна не доведені. Окрім того зазначений об'єкт не є предметом спору, ОСОБА_7 , власниця 1\2 частини будівлі адміністративно-господарчого корпусу по АДРЕСА_1 , взагалі не є стороною оспорюваних позивачем договорів , що порушує її права власника. Зазначеним майном ОСОБА_7 відкрито користується протягом 10 років, вона є фізичною особою підприємцем , та здійснює за зазначеною адресою свою підприємницьку діяльність. Таким чином відсутність зустрічного забезпечення, може суттєво вплинути на здійснення нею підприємницької діяльності та нанести збитків вплинути на її ділову репутацію. Також зазначив, що відсутня оцінка зазначеного майна, а його вартість визначена на час його відчудження.
Вирішуючи заявлені вимоги у вищевказаній заяві про забезпечення позову, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
В п.п. 4, 5 постанови Пленум Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При застосуванні відповідних заходів забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичних осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Співмірність передбачає оцінку судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. (Правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Представник позивача просить накласти арешт на частину будівлі адміністративно-господарчого корпусу літ. В-3, загальна площа 1398,1 кв.м, додаткова площа літніх приміщень 30,3 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 441829223101).
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам (ч. 3 ст. 151 ЦПК України), а також мають бути безпосередньо пов'язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
До поданої заяви представником додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером інформаційної довідки 362870557 про наявність на праві власності у відповідачки ОСОБА_7 частини будівлі адміністративно-господарчого корпусу літ. В-3, загальна площа 1398,1 кв.м, додаткова площа літніх приміщень 30,3 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 441829223101). грошова оцінка вартості нерухомого майна відсутня, що позбавляє суд оцінити відповідність виду забезпечення позовним вимогам, адекватність вимог заявника та дотримання збалансованості сторін.
Таким чином звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявником не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, а також доказів того, що майно, на яке заявник просить накласти арешт, співмірне заявленим позовним вимогам. В той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З огляду на вище зазначене, суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, вважає, що заявлені вимоги не обґрунтовані, тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 151, 153, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору про поділ майна подружжя та договорів дарування, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складений та оголошений о 12 год. 00 хв. 12 березня 2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Михайлова