Єдиний унікальний номер 317/800/24
Провадження № 3/317/623/2024
12 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Нікітін В.В., розглянувши матеріал, який надійшов відУправління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 16.07.2019.
за ч. 1 ст. 130 КпАП України,
08 лютого 2024 року до Запорізького районного суду Запорізької області від Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , згідно яких 31.01.2024 о 10-35 год. ОСОБА_1 в Запорізькому районі, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, буд.1 керував т/з Форд Ранджер д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою провину не визнав, просив суд закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
При прийнятті рішення за наслідками розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що процесуальні особливості справ про адміністративні правопорушення прирівнюються до кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, обов?язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування саме транспортним засобом в стані сп?яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп?яніння.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Згідно з п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Судом був досліджений відеозапис події, здійснений працівником поліції на боді-камеру. Вказаний запис починається з того, що працівники поліції підходять до чоловіка, який називає себе ОСОБА_1 . Факт керування цим чоловіком будь-яким транспортним засобом на відеозаписі не зафіксовано.
Також суд звертає увагу на те, що працівник поліції, підійшовши до ОСОБА_1 , зазначила, що вбачає у нього таку ознаку наркотичного сп'яніння, як відсутність реакції зіниць очей на світло, при тому, що така реакція нею не перевірялась (за допомогою ліхтаря, мобільного телефону або іншого джерела світла). В цьому контексті суд вважає необхідним зазначити, що коли всі учасники відеозапису зайшли до захисної споруди, на обличчя ОСОБА_1 потрапили сонячні промені і на відеозаписі чітко видно, як його зіниці звузились (з 02 хвилини 55 секунд до 03 хвилини 03 секунди першого файлу відеозапису).
Також працівниця поліції попросила ОСОБА_1 підняти руки паралельно землі перед собою та зазначила, що у нього тремтять пальці рук, хоча на відеозаписі видно, що таке тремтіння відсутнє.
Інші, зазначені працівницею поліції, ознаки наркотичного сп'яніння, також не знайшли свого відображення на відеозаписі. Рухи ОСОБА_1 повністю узгоджені, його мова чітка а поведінка відповідає обстановці.
Таким чином відеозапис, наданий до суду органом поліції, не свідчить про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом на спростовує доводи протоколу щодо наявності у нього ознак наркотичного сп'яніння.
Свідки події відсутні.
Стаття 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З вказаних положень Закону випливає, що обов'язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження у справі. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Протокол про адміністративне правопорушення Серії ААД № 619607 від 31.01.2024, є фактично єдиним доказом факту вчинення адміністративного правопорушення, висновки якого не підтверджуються жодним доказом по матеріалам справи. Сам лише факт складання протоколу не є доказом вини у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні не доведено складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 287-290 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Нікітін