Справа № 308/8473/22
11 березня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника засудженого - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
власника майна - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді питання щодо вирішення долі речових доказів за клопотанням захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту та повернення вилученого майна та клопотання прокурора про вирішення долі речових доказів в частині спец конфіскації транспортного засобу у кримінальному провадженні № 12022071030000159, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянину України, який зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , відносно якого 17 квітня 2022 року набув законної сили вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/1056/21 за ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
Захисник засудженого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного на належний ОСОБА_5 автомобіль марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 28.02.2023 у кримінальному провадженні № 12022071030000159, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2022 року, та повернення вказаного автомобіля засудженому.
Клопотання мотивоване тим, що вироком суду у кримінальному провадженні не вирішено питання скасування арешту даного автомобіля, а в подальшому в застосуванні даного виду забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Окрім цього, прокурор подав клопотання, в якому просив у порядку ст. 100 КПК України, вирішити долю речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки при ухваленні вироку судом доля вказаного речового доказу не вирішена, а ухвала суду, якою вирішено питання про конфіскацію вказаного транспортного засобу скасована.
У судовому засіданні захисник засудженого підтримав подане ним клопотання. Звернув увагу на те, що вироком суду від 05 вересня 2022 року не вирішено питання скасування арешту майна, спеціальну конфіскацію не застосовано. Підстави втручатися у право мирного володіння засудженого відпали. Оскільки питання спеціальної конфіскації під час ухвалення вироку вирішено не було, а засуджений відбув покарання, призначене судом, підстав для застосування спеціальної конфіскації, на даний момент, немає. Крім того, автомобіль перебуває у спільній власності подружжя, а відтак не може бути конфіскований.
Прокурор заперечив щодо повернення автомобіля засудженому. Зазначив, що автомобіль був знаряддям злочину, за вчинення якого ОСОБА_5 засуджено. Просив конфіскувати даний транспортний засіб у дохід держави.
Заслухавши захисника засудженого, прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 5 ст. 534 КПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено КПК України.
За змістом п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з ч. 6 ст. 539 КПК України, за наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу.
Згідно з п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 КПК України.
При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на
собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Як встановлено судом, 05.09.2022 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено вирок у кримінальному провадженні № 12022071030000159, відомості про яке внесені 05 лютого 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Вказаним вироком суд визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. З обвинувачення вбачається, що за допомогою автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , викрали автомобільний легковий причіп марки «ММ3», моделі 81021, номер рами - НОМЕР_3 , вартістю 8 144,00 гривень, та автомобільний причеп марки «Скиф - М2» моделі 81064, номер рами НОМЕР_4 , вартістю 11367,00 гривень.
Згідно з поданими матеріалами, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий своєю постановою від 13.02.2022 визнав автомобіль «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , речовим доказом, та ухвалою слідчого судді від 28 лютого 2022 року на вказаний автомобіль накладено арешт.
При цьому, вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року долю речових доказів: автомобіля марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , який належить засудженому ОСОБА_5 , а також двох коліс розміром R13 з дисками, металевого ковпака, всередині якого знаходяться комплектуючі (болти та гайки в кількості 25 од.), сталі 12 мл, металевого предмета схожого на вісь причіпу, двох тяг по 50 см, двох металевих пружин довжиною приблизно 20 см, металевого предмета, зовні схожого на тягу довжиною 1 метр не вирішено.
Ухвалою суду від 05.09.2023 клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 задоволено частково. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2022 у справі № 308/2182/22 на автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , належний ОСОБА_5 скасовано. Клопотання прокурора задоволено. Автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 конфісковано в дохід держави.
Речові докази, а саме: два колеса розміром R13 з дисками, металевий ковпак, всередині якого знаходяться комплектуючі (болти та гайки в кількості 25 од.), сталь 12 мл, металевий предмет схожий на вісь причіпу, дві тяги по 50 см, дві металеві прижуни довжиною приблизно 20 см, металевий предмет зовні схожий на тягу довжиною 1 метр, які знаходяться на зберіганні в камері схову Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, - повернуто власнику.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15.01.2024 скасовано ухвалу суду від 05.09.2023 в частині конфіскації в дохід держави автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 і призначено новий розгляд кримінального провадження в цій частині.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі наведеного, з метою вирішення долі речових доказів, суд прийшов до висновку, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 28.02.2022 на автомобіль марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 слід скасувати.
Щодо вирішення долі вказаного автомобіля суд виходить з наступного.
Статтями 51та 52 КК України встановлено, що одним з додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчинені злочинів, є конфіскація майна. Відповідно до положень ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.
Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12 КК України, якщо його вчинено із корисливих спонукань.
Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди. Проте, застосування у даному випадку додаткової міри покарання у виді конфіскації майна є безпідставним.
Питання існування розумної пропорційності між втручанням у права фізичної особи та інтересами суспільства при конфіскації транспортного засобу є неоднозначним.
Слід зауважити,що у практиці ЄСПЛ існують рішення, в яких встановлено порушення прав людини при застосуванні конфіскації майна, зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Ісмаілов проти Росії» зазначається, що: для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення. Отже, конфіскація знарядь, засобів вчинення злочину, тощо, є кримінальним процесуальним інститутом та не належить до видів покарань. Враховуючи правову невизначеність таких видів конфіскації, у випадку застосування покарання, передбачено законом, що не містить обов'язкове застосування конфіскації майна, суд не зобов'язаний застосовувати до майна засудженого конфіскацію, оскільки вона фактично належить до додаткових покарань.
Статтею 96-2 КК України регламентовані випадки застосування спеціальної конфіскації,визначені статтею 100 КПК України: спеціальна конфіскація застосовується в разі,якщо гроші,цінності та інше майно: 1)одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину,фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3)були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання;
В разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв'язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача. Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.
Крім того Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у Постанові від 07 листопада 2018 року (справа №418/689/16-к, провадження №51-6610км18), відмовив у застосуванні спеціальної конфіскації, посилаючись на ст.1 Протоколу №1 ЄКПЛ (Європейської Конвенції з прав людини) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74842644. Відмовляючи у застосуванні конфіскації майна, суд зазначив, що хоча формально підстави для застосування спеціальної конфіскації автомобілю були, але для обвинуваченого вона була б надмірною і порушила б вимоги протоколу №1 до ЄКПЛ. При цьому Суд відзначив, що положення статей 96-1, 96-2 КК не можуть застосовуватися в тих випадках, коли це становитиме порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції. Отже, при застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».
Як установлено з матеріалів справи належний засудженому ОСОБА_5 автомобіль марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , використано ним як знаряддя вчинення злочину для перевезення викраденого майна.
Вказаний автомобіль ОСОБА_5 придбаний 16.02.2019, тобто у шлюбі з ОСОБА_6 (шлюб укладено 22.07.2004 (а.с.149), а відтак відповідно до вимог ст.60 Сімейного кодексу презумується, що такий належить їм на праві спільної сумісної власності.
При цьому матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження того, що ОСОБА_6 знала чи могла знати про незаконне використання належного їй на праві часткової власності автомобіля, що було б підставою для його конфіскації.
З огляду на викладене, враховуючи справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб, яким належить вказане майно, у задоволенні клопотання прокурора про спецконфіскацію транспортного засобу слід відмовити. Автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 слід повернути власнику або його уповноваженому представнику.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 174, 534, 537, 539 КПК України, суд -
Клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2022 у справі № 308/2182/22 на автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , належний ОСОБА_5 - скасувати.
У задоволенні клопотання прокурора про спецконфіскацію транспортного засобу - відмовити.
Автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 - повернути власнику або його уповноваженому представнику.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 12.03.2024 року о 16 год. 30 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1