Справа № 304/477/24 Провадження № 1-кс/304/265/2024
05 березня 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071250000009 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про накладення арешту на майно,
прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням та просить накласти арешт на майно, вилучене 13 лютого 2024 року в ході огляду місця події - околиця села Чорнотисів Берегівського району Закарпатської області, а саме саморобний безпілотний літальний апарат типу «літак» з написами «CALIBRY» та тютюнові вироби «Rothmans Demi», в кількості 399 пачок, без марок акцизного податку України. Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження, в ході якого встановлено, що 12 лютого 2024 року близько 23.30 год на околиці села Чорнотисів Берегівського району Закарпатської області невстановлена особа саморобним безпілотним літальним апаратом типу «літак» транспортувала тютюнові вироби марки «Rothmans Demi», в кількості 399 пачок, без марок акцизного податку України, з метою збуту. 13 лютого 2024 року було проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено саморобний безпілотний літальний апарат типу «літак» з написами «CALIBRY» та тютюнові вироби «Rothmans Demi», в кількості 399 пачок, без марок акцизного податку України, які знаходились в ньому. Ініціатор клопотання вважає, що вилучене в ході огляду майно є предметом і засобами вчинення кримінального правопорушення та має значення речових доказів, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, є існування достатніх підстав вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину. Метою накладення арешту, згідно з процесуальними нормами п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, прокурор вказує забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації. Посилаючись на норми кримінального процесуального закону щодо накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів і забезпечення спеціальної конфіскації у даному кримінальному провадженні та проведення судових експертиз, прокурор просить клопотання задовольнити.
Ініціатор клопотання у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд такого за його відсутності та підтримання клопотання у повному обсязі.
Відомості про власника майна у клопотанні відсутні, такий органом досудового розслідування не встановлений, а тому слідчий суддя розглядає клопотання без його участі.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.
Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частина 5 статті 171 КПК України визначає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З протоколу огляду видно, що такий здійснювався 13 лютого 2024 року з 01.00 до 01.07 год; клопотання цього ж дня подане до відділення зв'язку.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання видно, що 12 лютого 2024 року близько 23.30 год на околиці села Чорнотисів Берегівського району Закарпатської області невстановлена особа саморобним безпілотним літальним апаратом типу «літак» транспортувала тютюнові вироби марки «Rothmans Demi», в кількості 399 пачок, без марок акцизного податку України, з метою збуту.
Тринадцятого лютого проведено огляд місця події - околиця села Чорнотисів Берегівського району Закарпатської області, під час якого виявлено вищевказане майно, яке за наслідками огляду було вилучено.
За цим фактом 13 лютого 2024 року було розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72024071250000009 від 13 лютого 2024 року.
Постановою старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_4 про визнання речовими доказами від 13 лютого 2024 року вилучений саморобний безпілотний літальний апарат типу «літак» з написами «CALIBRY» та тютюнові вироби «Rothmans Demi», в кількості 399 пачок, без марок акцизного податку України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024071250000009 від 13 лютого 2024 року.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Ініціатором клопотання доведено, що вилучене під час огляду майно має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 72024071250000009 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 96-2, 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також підлягати спеціальній конфіскації.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання такого як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
Положеннями ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071250000009 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході огляду 13 лютого 2024 року на околиці села Чорнотисів Берегівського району Закарпатської області майно, а саме саморобний безпілотний літальний апарат типу «літак» з написами «CALIBRY» та тютюнові вироби «Rothmans Demi», в кількості 399 пачок, без марок акцизного податку України.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1