йСправа № 304/560/24 Провадження № 1-кп/304/185/2024
04 березня 2024 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
її захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071130000318 від 05 грудня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Порошково Перечинського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, неодруженої, громадянки України, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
на розгляді суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави. Обґрунтовуючи клопотання прокурор, зокрема, зазначає, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме: показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , протоколами огляду місця події, а саме будинку та домогосподарства АДРЕСА_1 , речовими доказами, показаннями підозрюваної ОСОБА_4 та слідчими експериментами за її участю, висновками молекулярно-генетичних, судово-медичних та токсикологічних експертиз, показами потерпілого та свідків. Вказує, що ухвалою слідчого судді від 29 січня 2024 року ОСОБА_4 було продовжено строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 05 березня 2024 року. Також зазначає, що на даний час встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який у разі визнання її винуватою може понести покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а відтак може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, які проживають разом з нею в одному населеному пункті та добре їй знайомі, а відтак ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання може чинити на них тиск або ж фізичний вплив з метою зміни ними показів, або ж дачі неправдивих показів. Відтак, як вказує прокурор, наведене не дає йому підстав звернутися до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такий не зможе забезпечити виконання покладених на неї обов'язків. Окрім цього звертає увагу суду на те, що після обрання ухвалою Перечинського районного суду відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявлені органом досудового розслідування ризики не зменшилися.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечив, одночасно вважав заявлені прокурором ризики відсутніми.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні з клопотанням прокурора погодилася.
Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Статтею 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, суд враховує, що на даній стадії кримінального провадження суд не вправі давати оцінку обґрунтованості підозри та пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, оскільки вказані обставини повинні досліджуватися судом в ході судового розгляду, за результатами якого буде прийнято остаточне рішення у справі. Разом з тим, оцінці судом під час розгляду клопотання підлягають характер, тяжкість кримінального правопорушення, а також обставини, які свідчать про те, що встановлені раніше ризики не зменшилися та продовжують існувати.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який є тяжким злочином.
На даний час прокурор у клопотанні вказує на те, що продовжують існувати декілька ризиків, встановлених при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд погоджується, що ризик переховування від суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України, є тяжким злочином та передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років).
Так само й продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченої ОСОБА_4 на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки станом на час розгляду клопотання прокурора потерпілий та свідки безпосередньо судом не допитані, при тому, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Тобто ризик впливу на потерпілих/свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, факт направлення обвинувального акта до суду не зменшує ризик можливого незаконного впливу на потерпілого/свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його настання внаслідок обізнаності обвинуваченої з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі, протоколами допитів потерпілого/свідків з наданими показаннями та наближенням стадії їх допиту.
Щодо зазначеного прокурором у клопотанні ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то такий ним жодним чином необґрунтований, а відтак не доведений, з врахуванням також того, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, відомості про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення суду не надані.
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на доволі високому рівні.
Таким чином, зважаючи на продовження існування ризиків, з урахуванням особистих характеристик обвинуваченої ОСОБА_4 , суд робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Щодо визначення обвинуваченій розміру застави, як альтернативу триманню під вартою, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини (п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК), яким у даному випадку і є кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а відтак суд не визначає розмір застави.
Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).
Керуючись ст. 2, 7, 177, 315, 193-194, 196-198, 199, 372, 376, 392-395 КПК України, суд,
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 02 травня 2024 року (включно) без визначення застави.
Дата закінчення дії ухвали - 02 травня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Копію ухвали суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6, 7 ст.376 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1