СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2273/24
ун. № 759/3136/24
12 березня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодувати завдання збитків, -
У лютому 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодувати завдання збитків.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху було роз'яснено в самому тексті ухвали від 16 лютого 2024 року.
Згідно наявної у справі довідки про доставку електронного листа, ухвала від 16.02.2024 року була надіслана 16.02.2024 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку позивачка вказала в поданій заяві як власну адресу електронної пошти для листування.
Одночасно з тим, позивач 23.02.2024 року подала до суду заяву про усунення недоліків.
Дослідивши подану заяву, наявні матеріали справи, суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.
Частиною 2 статті 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Як вбачається зі змісті ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року, підставою для залишення позовної заяви без руху були наступні обставини: необхідність уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» та його звільнення від сплати судового збору; необхідність сплати судовий збір за немайнову вимогу у розмірі 1 211,20 грн. та за майнову у відповідності до ціни позову (не менше 1 211,20 грн. та не більше 15 140 грн.) або належним чином обґрунтувати підстави для звільнення від такої сплати; конкретизувати відомості про сторін у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України; надати копію документу, що посвідчує особу позивача; зазначити відомості, передбачені п. 6 - 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
До заяви про усунення недоліків від 23.02.2024 року ОСОБА_1 додала: документи, що посвідчують її особу, платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн. та довідку-характеристику.
У позовній заяві позивач заявляє наступні позовні вимоги: 1) стягнути із відповідача на користь позивача суму завданих збитків у розмірі 189 083 грн.; 2) зобов'язати відповідача невідкладно, впродовж 3 днів виконати роботи по відновленню електропостачання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається із зазначених вимог, перша є майновою, а друга - немайновою.
Суд зауважує, що вже висловив свою позицію щодо необхідності сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211 грн. 20 коп., а за майнову вимогу - 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 211,20 грн. та не більше 15 140 грн.
Позивач сплатила судовий збір лише у розмірі 1 211 грн. 20 коп., щодо звільнення від сплати судового збору за іншу позовну вимогу позивачка відомостей не надала.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір не повинен обмежувати право заявника на доступ до правосуддя, його розмір має бути розумним. Разом з цим, судовий збір виконує роль обмежувального заходу, який попереджає подання необґрунтованих й безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
П. 1 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлює, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначена позивачкою у розмірі 189 083 грн., таким чином, за вказану вимогу позивачем мав би бути сплачений судовий збір у розмірі 1 890,83 грн.
Вказаний судовий збір позивачка не сплатила. Крім того, не вказала підстави для звільнення від такої сплати.
Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства, які призначені для належного відправлення правосуддя та забезпечення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року, пункт 47 (заява № 19164/04).
Окрім вказаного, позивачкою не зазначені відомості, передбачені п. 6 - 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Таким чином, вимоги суду у повному обсязі не виконані.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, позивач не усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі, то подану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст.185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
З огляду на те, що позивачем недоліки поданої позовної заяви не усунуті у відповідності до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року у повному обсязі, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 185, 260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодувати завдання збитків - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О. Горбенко