ун. № 753/13789/23
пр. № 2/759/2084/24
29 лютого 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
І. Позиція сторін у справі
у січні 2024 р. до суду надійшла вищезазначена позовна заява, позивач просить суд ухвалити рішення, яким визначити додатковий строк для подання, ОСОБА_1 , заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном в один місяць з часу набрання рішення суду законної сили.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був зареєстрований у АДРЕСА_1 . Від дружини спадкодавця (бабусі) після прибуття з навчання, а саме 03.07.2023 дізналася, що спадкоємцем 11.02.2022 складено заповіт на все його рухоме та нерухоме майно, посвідчений Коробановою О.В., державним нотаріусом П?ятої київської державної нотаріальної контори за реєстровим №7-38 на користь позивача. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв?язку із навчанням у Лондонському університеті мистецтв, яке походило у період з 09.01.2022 по 08.12.2023. До складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_2 , а також садовий будинок із земельною ділянкою в АДРЕСА_3 . Спадкоємицею за законом є дружина спадкодавця, але вона спадщину не прийняла, а тому єдиною спадкоємицею за заповітом є позивач.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно ухвали судді від 05.10.2023 Солом'янського районного суду м. Києва до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява за підсудністю (а.с. 27).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024 визначено головуючого суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 33-34).
Ухвалою судді від 31.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче засідання (а.с. 36-37).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.02.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 45).
Позивач у судове засідання не з'явився, 29.02.2024 подала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 44).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не направив, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
ІІІ. Фактичні обставини справи
cудом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 11).
Згідно гранду на навчання від 19.12.2022 ОСОБА_1 отримала Міжнародну аспірантську стипендію на навчання у Лондонському університеті мистецтв у період з 09.01.2022 по 08.12.2023 (а.с.7).
Відповідно до заповіту серії НРС 163115 зареєстрованого в реєстрі за №7-38 посвідченого Коробановою О.В., державним нотаріусом П?ятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заповів все своє рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11 зв.).
ПН КМНО Зворська О.П. 31.07.2023 видав відмову про видачу свідоцтва про право на спадщину ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с. 10).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
При цьому слід виходити з положень Цивільного кодексу про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи доводи позивача про те, що вона є єдиною спадкоємицею за заповітом, а за законом спадкоємиця спадщину не прийняла, а також беручи до уваги те, що у встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв?язку із навчанням у Лондонському університеті мистецтв, яке походило у період з 09.01.2022 по 08.12.2023, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вони пов'язані з об'єктивними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і дії принцип верховенства права.
У ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи викладене суд приходить до висновку про визнання поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька та визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1216, 1217, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 273, 280-284, 352-355 ЦПК України,-
позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) додатковий строк на прийняття спадщини за заповітом в один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Суддя О.В. Ул'яновська
Повний текст рішення суду складено 07.03.2024.