СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2243/24
ун. № 759/2924/24
12 березня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У лютому 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху було роз'яснено в самому тексті ухвали від 15 лютого 2024 року.
Святошинським районним судом м. Києва направлялась ухвала про залишення позовної заяви без руху на адресу: АДРЕСА_1 , яка була зазначена позивачем у поданому позові як місце проживання, а також на її зареєстроване місце проживання у відповідності до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_2 .
Як вбачається із наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала була отримана 27.02.2024 року.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.
Частиною 2 статті 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
До даного часу, з урахуванням часу на зворотну пошту у разі направлення суду документів поштою, - недоліки, зазначені судом, позивач не усунув, ухвалу суду не виконав.
Дані недоліки є суттєвими, вони не усунуті, і суд не вбачає підстав для відкриття провадження у справі за позовом із зазначеними недоліками.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, позивач не усунув недоліки заяви, то подану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст.185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
З огляду на те, що позивачем недоліки поданої позовної заяви не усунуті у відповідності до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 185, 260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О. Горбенко