СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 761/14571/23
пр. № 2/759/771/24
05 березня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Стеблецького В.В., Олейникової Н.О.,
представника позивача - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-
В квітні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2023 року в справі було відкрито загальне позовне провадження (а.с.36).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року задоволено клопотання позивача і витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коберської О.Ю. завірену копію спадкової справи №41 після смерті ОСОБА_2 (а.с.48). Матеріали спадкової справи надійшли до суду 02.08.2023р. (а.с.73-85).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року справу передано за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва (а.с. 89-92).
Матеріали справи до Святошинського районного суду міста Києва надійшли 19 жовтня 2023 року, 09 листопада 2023 року, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, визначено головуючого по справі Бабич Н.Д. (а.с. 98, 104-105).
В обґрунтування позову позивач вказує, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Оскільки Позивач проживав зі спадкодавицею однією сім'єю, то з метою отримання свідоцтва про право на спадщину звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Під час оформлення спадкової справи нотаріус повідомив позивача про те, що він не вважається спадкоємцем першої черги, оскільки шлюб між ним і ОСОБА_2 органами РАЦС зареєстровано не було. Одночасно нотаріус роз'яснив, що оскільки позивач проживав з ОСОБА_2 більше 5 років до часу відкриття спадщини, то вважається спадкоємцем четвертої черги за умови документального підтвердження даного факту судовим рішенням.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 106).
Протокольною ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05.12.2023 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків (а.с.109-110).
.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 111).
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив задовольнити із заявлених в ньому підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду 02.06.2023 направив відзив, яким просив відмовити в задоволенні позову через його недоведеність і просив слухати справу за своєї відсутності (а.с. 55-58).
Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив (а.с.62-63). Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що Київським відділом державної реєстрації смерті складено актовий запис про смерть №19435 від 15.10.2022 року (а.с. 76).
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберською Оленою Юріївною до майна померлої було заведено спадкову справу №41 згідно поданої позивачем 30.12.2022р. заяви про прийняття спадщини (а.с.75).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, інших осіб, які б прийняли спадщину шляхом подання заяви або в силу частини 3 статті 1268 ЦК України - немає. За життя Спадкодавець заповіту не склала. Інших спадкоємців після смерті спадкодавця судом не встановлено (а.с.77).
Листом від 23.01.2023 року №13/02-14 нотаріус відмовив ОСОБА_3 в оформленні спадкових прав, при цьому зазначив, що позивачем не надано документів, які підтверджують родинні відносини спадкоємця (Позивача) із померлою, а також документів, що підтверджують встановлення факту проживання спадкоємця зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Визначення родинних відносин з померлою є необхідною умовою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Факт проживання однією сім'єю позивача і спадкодавця підтверджується наступним.
Згідно заявки до ТОВ «Інтелеком-С» на підключення телебачення № 3994 від 21.06.2016 року, позивач замовляв і оплачував послугу телебачення за місцем проживання померлої ОСОБА_2 (а.с. 11-12).
Згідно акту №КЕМ А001242 від 28.08.2022 року, складеного ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», позивач здійснював заміну лічильника електроенергії у належній спадкодавцю квартирі (а.с.13).
Згідно доданих до позовної заяви рахунків на оплату комунальних послуг та відповідних їм банківських квитанцій на належну спадкодавцю квартиру, оплату за спожиті послуги здійснювали як спадкодавець так і позивач (а.с. 23-32, 123-124).
Згідно договору від 30.03.2023 року №30-03.2023, додатку до нього, квитанцій від 01.10.2022 року №54, від 17.04.2023 року №47, від 20.03.2023 року позивач здійснив поховання спадкодавця, оплатив організацію ритуальних процедур (урна для поховання, вінки, рушники, та ін.) (а.с.18-21). Окрім того, Позивач за власний кошт оплатив встановлення пам'ятника ОСОБА_2 ..
Оцінивши долучені до позову фотознімки та листування позивача зі спадкодавцем суд приходить до переконання про наявність притаманних подружжю відносин, взаємоповаги, та любові (а.с. 14-17, 22).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що є сусідом ОСОБА_2 . Знайомий з нею з 2015 року. Окрім того, вони разом з ОСОБА_2 регулярно відвідував церковні зібрання. Суду пояснив, що восени 2015 року ОСОБА_2 познайомила його з позивачем. Він, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по вихідним і святам регулярно відвідували церкву, після відвідин часто збиралися у нього або у ОСОБА_2 на обід. На питання суду пояснив, що особисто з весни 2016 року неодноразово бачив позивача у квартирі ОСОБА_2 , там же знаходилися його речі. Вказав, що бував в гостях у позивача і спадкодавця один-два рази на місяць, мав з ними дружні відносини. Зазначив, що ОСОБА_1 , серед іншого, виконав ремонтні роботи у квартирі ОСОБА_2 : міняв кахель на балконі, займався сантехнікою, ремонтував меблі. Вказує, що позивач і спадкодавець в його присутності завжди були разом, вели себе як подружжя. Позивач дуже переживав смерть ОСОБА_5 . Щодо джерел доходів сім'ї повідомив, що позивач працював, ОСОБА_2 була на пенсії, вони мали спільний бюджет та вели спільне господарство.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_2 . Знайома з нею з 2014 року. Часто бувала у неї в гостях, окрім того разом з нею відвідувала недільний клуб книголюбів. Зазначила, що в середині 2015 року ОСОБА_2 познайомила її з ОСОБА_1 . Навесні 2016 року ОСОБА_2 отримала перелом ноги, позивач переїхав до неї, здійснював її догляд. Після цього він залишився жити з ОСОБА_2 . На питання суду підтвердила, що ОСОБА_2 та позивач вели спільне господарство, останній багато робив по дому, оплачував комунальні послуги, виконав дрібний ремонт в квартирі. На уточнююче питання підтвердила, що в квартирі Спадкодавця знаходились речі позивача. Окрім того, зазначила, що позивач і ОСОБА_2 жили як подружжя, мали спільний бюджет. Сімейний бюджет, як повідомляла їй ОСОБА_2 складався з її пенсії і доходу позивача.
Частиною другою ст. 256 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 89 ЦПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як неодноразово вказував Верховний Суд у своїх правових висновках, зокрема в постанові від 26 квітня 2023 року у справі №388/1430/21, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності наявних у справі доказів, в розумінні ст. 76-81 ЦПК України, обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, суд приходить до переконання, що він довів факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 понад п'ять років до відкриття спадщини, що свідчить про обґрунтованість заявлених вимог і необхідність їх задоволення.
Згідно поданої Позивачем заяви, останній не претендує на компенсацію судових витрат і просить з Київської міської ради їх не стягувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 293, 268, 273, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.03.2016 року і до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту складання повного тексту рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12 березня 2024 року.
Зазначити дані сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач : Київська міська рада, код ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.
Суддя Бабич Н.Д.